You cannot copy content of this page

Одна з найкривавіших битв за Донецький аеропорт: спогади очевидця

П’ять років тому завершилися бої за Донецький аеропорт. У його обороні, яка тривала 242 дні та стала символом незламності і мужності українських військових, брав участь Олександр Зуй. Його дружина Оксана – наша землячка, народилася та виросла у селі Ясна Поляна, жила з чоловіком і дітьми на Луганщині. Коли почалася окупація, сім’я змушена була повернутися на малу батьківщину – Житомирщину. Нині жінка працює сімейним лікарем у Пулинах. Наш журналіст поспілкувався з родиною та почув спогади про одну з найкривавіших битв за Донецьке летовище.

У 2014 році Олександр став добровольцем військового батальйону «Донбас». Потім почав служити у складі 93 бригади 2-го батальйону в шостій роті, був рядовим навідником станкового протитанкового гранатомета.

Олександр Зуй зі своєю родиною

– У битві за Донецький аеропорт брали участь багато військових, у тому числі моя рота, – розповідає Олександр Зуй. – Нас привезли до місця бою вночі 16 січня. А вже вранці почалася найкривавіша спецоперація з визволення українських військових. Моїм завданням було прикривати побратимів на випадок танкової контратаки. Це був дуже важкий бій. У певний момент усе пішло не так, як планувалося. Подробиці не можу розповідати. У результаті головна мета була досягнута – українські бійці деблоковані, поранені – вивезені, і в термінал зайшла нова зміна. Наша рота зазнала великих втрат: двоє загиблих – грузин-інструктор Томаз і кулеметник Фікс, 29 тяжких поранених, які по пів року лежали в лікарнях. Добре, що вижили. Той страшний день ніколи не забуду, адже саме тоді зрозумів наскільки жорстокими є окупанти і що вони нізащо не віддадуть захоплених територій. Тоді й перестав плекати надії про повернення у рідне місто, доки воно під владою терористів.

Згодом Олександр Зуй отримав волонтерський орден «За оборону Донецького аеропорту», медаль «За жертовність і любов до України», орден «За оборону країни», нагрудний знак «Знак пошани» від Міністерства оборони України.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Fill out this field
Fill out this field
Будь ласка, введіть правильний email.
You need to agree with the terms to proceed

ІНШІ СТАТТІ ПО ЦІЙ ТЕМІ

Меню
RSS
Facebook
Twitter
Instagram
Telegram