Нещодавно у Києві відбувся тренінг для медійників «Шукай, як Google, перевіряй, як VoxCheck». Команда фактчекерів ГО «Вокс Україна» поділилася з учасниками досвідом та необхідними інструментами, як боротися з «ботофермами» та фейками ворога. Також запрошені спікери поділилися корисними кейсами, щодо кібербезпеки, юридичного захисту та запобіганню емоційному та професійному вигоранню журналістів-фактчекерів. Участь у медійній події взяли більше 50 учасників з різних куточків України, серед яких і представниця медіацентру «Вісті» Марія Мосійчук. Чим запам’ятався масштабний триденний тренінг, читайте далі.
Учасників привітала заступниця виконавчого директора «Вокс Україна» Світлана Сліпченко. Далі на гостей заходу чекало онлайн-включення з директором громадської організації Максимом Скубенком, котрий нині служить у ЗСУ. Він подякував журналістам за їх нелегку роботу та мотивував і надалі писати чесно і фахова та усіма силами допомагати військовим.
Фактчекінг та його роль у боротьбі з фейками
Про VoxCheck, що в Україні реалізується з 2016 року, розповіла головна аналітикиня проєкту Мирослава Маркова. Старший аналітик VoxCheck Кирило Перевощиков детально розповів про те, як перевіряти різні типи повідомлень та працювати з джерелами інформації. Аналітик розповів про «сендвіч правди» – форму викладення інформації, коли спочатку говорять правду, тоді викладають поширену неправдиву інформацію (фейк), і на кінець знову говорять правду, спростовуючи за допомогою фактів поширену брехню. «Фейки створювати легко, а на їх спростування може піти кілька днів», – наголосив пан Кирило.
Кирило Перевозчиков зазначив, що телеграм-канали – найбільш небезпечні джерела інформації. Їх часто підробляють, створюють канали копії, що видають за офіційні канали медіа, політиків, військових бригад, фінансових установ. Нині притягнути до відповідальності телеграм-канали за поширення неправдивої інформації практично неможливо, бо не відомо, хто їх створив.
Як перевіряти статистичні дані
Учасників тренінгу поділили на кілька груп. Під час практичних занять кожна з команд вчилася, як слід фактчекати, щоб протидіяти фейкам та дезінформації. Аналітикиня VoxCheck Аліна Тропиніна розповіла, як перевіряти наукові та соціологічні дослідження.
– Пропагандисти часто маніпулюють числами та узагальненими висновками. Коли перевіряєте інформацію, де наведені статистичні дані, слід звертатися до першоджерела та звертати увагу на репрезентативність вибірки. Також слід аналізувати дані, щоб зрозуміти чи не відбулося викривлення змісту. Слід розрізняти опитування у соцмережах і соціологічні дослідження, – наголосила Аліна Тропиніна.
Модерація у соцмережах та правила кібербезпеки
Цікавою була лекція Ігоря Розкладая – медіаюриста, заступника директора Центру демократії та верховенства права. Експерт зазначив, що сторінки у соцмережах – це не медіа, а лише Інтернет-посередники. Спікер звернув увагу на поширену в Інтернеті рекламу «фуфломіцинів», коли обличчя зірок і телеведучих використовують для шахрайства, маскуючи під рекламу. «Насправді користувачів соцмереж таким чином хочуть «розвести» на гроші та зібрати персональні дані про них. Це ж стосується і фінансового фішінгу, коли рекламують фейкові виплати від держави. Насправді ж відбувається крадіжка фінансів та накрутка користувачів онлайн-платформ. Виплати від держави можна оформити, скориставшись офіційними сайтами державних відомств. Через соцмережі державні установи збір даних не проводять», – зазначив Ігор Розкладай.
Про нюанси кібербезпеки розповів Павло Бєлоусов – представник ГО «Інтерньюз-Україна». Спікер наголосив, що не слід переходити за підозрілими посиланнями, не провівши перевірки: «Навіть якщо повідомлення вам надсилають друзі, слід перетелефонувати до них та поцікавитися чи не зламали зловмисники їхню сторінку. Слід звертати увагу на різні деталі, зокрема, чи є форма звертання у повідомленні звичною. Теж стосується онлайн-листів від фінустанов. Нерідко їх створює штучний інтелект, тому вони звучать досить правдоподібно. Перш, ніж вносити персональні дані, слід зателефонувати на офіційну гарячу лінію вашого банку та поцікавитися, чи проводяться нині подібні опитування», – мовив Павло Бєлоусов.
Павло Бєлоусов закликав у будь-яких незрозумілих питаннях щодо цифрової безпеки звертатися на безкоштовну гарячу лінію Nadiyno. Сюди слід звертатися, коли отримали підозрілий дзвінок, щоб перевірити безпечність сайту при покупці онлайн, якщо зламали ваш акаунт або погрожують видалити сторінку у соцмережах та вимагають пароль. Також спеціалісти платформи Nadiyno надають консультації військовим, щоб їхніми даними не скористався ворог.
Павло Бєлоусов наголосив, що кібербезпека не може бути зручною, а тому слід використовувати надійні паролі. «Пароль має бути з комбінацій великих та малих літер, цифр та спеціальних символів: коми, дужки, знаки оклику тощо. Чим довший пароль – тим краще. Дату народження і номер телефону не використовувати ні у якому разі. Для надійного захисту слід використовувати двофакторну аутентифікацію», – наголосив Павло Бєлоусов.
Про юридичні аспекти роботи медійників та фактчекерів розповів медіа юрист, експерт «Платформи прав людини» Микола Гринишак. Він навів кілька прикладів зі своєї адвокатської практики, щодо захисту журналістів у суді.
Поради для стійкості від психологині Юлії Білик
Як запобігти емоційному та професійному вигоранню журналістів-фактчекерів, розповіла психологиня-консультантка Юлія Білик. Фахівчиня разом з журналістами обговорювали причини професійного вигорання, серед яких: стреси на роботі, потік негативної інформації, жахливі події сьогодення. Усім, хто відчуває постійну втому на роботі та вдома, Юлія Білик порадила пройти опитування К. Маслач і С. Джексон. Цей тест доступний онлайн і дає відповідь, чи знаходиться людина у стадії професійного вигорання.
Щоб попри все зберігати стійкість, психологиня порадила: розуміти мету своєї роботи, дбати про свою емоційну безпеку, відділяти роботу від особистого життя, виділяти час на відпочинок, планувати там, де це можливо, вивільняти емоції, будувати дружні стосунки у колективі та підтримувати один одного.
Марія Мосійчук,
журналістка медіацентру «Вісті»
You cannot copy content of this page
