Житомирська область,
смт Пулини
Сьогодні:
Субота, 4 травня
icon clock10.11.2023
icon eye1289
ВІДЕО ЛЮДИ НОВИНИ

«На таких воїнах і тримається армія»: у Пулинській громаді попрощалися з артилеристом Леонідом Бойком

9 листопада став жалобним днем для Пулинської громади. Тут прощалися з Воїном-артилеристом Леонідом Бойком, котрий родом з Кошелівки. З початку березня 2022 року він пішов захищати Україну. У складі 43 бригади важкої артилерії мужньо виконував свій обов’язок, був старшим штаб-сержантом, учасником бойових дій. Коли ж прийшов у відпустку на 15 днів, через два дні раптово помер. Серце захисника зупинилося на 57 році життя.

У Свято-Миколаївському храмі смт Пулини відбулася заупокійна молебень за воїном-земляком Леонідом Анатолійовичем Бойком. Попрощатися з батьком приїхав його єдиний син Вадим, котрий нині служить десантником і виконує бойові завдання на Запорізькому напрямку. Ця смерть приголомшила усю родину, а також тих, хто знав і пишався захисником із Кошелівки.

Звертаючись до рідних, військових та побратимів, отець Сергій Янчук закликав пам’ятати і цінити усіх, хто захищає Україну ціною свого здоров’я і, на жаль, життя: «Царство Небесне воїну світла, котрий з перших днів війни став у стрій захисників».

Живим коридором до місця вічного спочинку пулинці проводжали Леоніда Бойка. Зі сльозами на очах, з букетами квітів від початку села і до кладовища земляка зустріли на колінах жителі Кошелівки.

Зі словами співчуття та підтримки до дружини Лесі, сина, невістки та рідних звернувся староста Станіслав Климчук: «Леонід Бойко виріс у нашому селі, закінчив Кошелівську школу. У нього тут багато рідних і друзів. Немов відчуваючи, що може покинути цей світ, заповів, щоб його поховали біля мами та бабусі. Така була остання воля нашого Захисника – спочивати на рідній землі. Останнім часом він проживав на Київщині, у телефонній розмові з воєнкомом, про нашого земляка почув, що на таких воїнах і тримається армія. Щиро співчуваємо родині Леоніда Бойка і зробимо все, щоб пам’ять про нього жила».

Попрощатися з Леонідом Бойком також приїхали його побратими: «Він був веселим, але коли потрібно – строгим. До молодих захисників ставився по-батьківськи, підтримував словом, а інколи і жартами. Ніколи не скаржився, що йому щось болить, виконував накази на рівні з усіма. Нам дуже не вистачатиме нашого надійного побратима. Царство Небесне та Вічна слава Герою», – пролунали слова співчуття від побратимів захисника.

Леоніда Бойка поховали з усіма військовими почестями. У похмурий осінній день виглянуло сонце та осяяло останній шлях цієї світлої людини. Трикратний військових салют пронизав небо. Невимовний сум заполонив серця усіх, адже, на жаль, війна триває…

You cannot copy content of this page