Без сумніву, кожна людина має дар. І кожна має атрибути, які його пробуджують. І в кожного вони різні, у кожного – свої. Для нашої землячки, талановитої художниці та унікальної майстрині Майї Адамівни Левчук – це фарби і полотно, невидимі кольорові пігменти, які народжують магію.
Світло і добро, що віють від цих картин, неможливо не помітити. Воно, міцно вплетене в архітектуру старого Житомира, яскраво проявлене у баченні таємничої Мавки і по-домашньому загадкового кота, заполонило виставкову залу Пулинського художнього музею «Пулинські барви», де експонується виставка обдарованої Майї Левчук.
Розповідаючи про експозицію «Акварелі міських історій», Інна Петрівна Мирончук, зберігачка музейного фонду, зазначає: «Майя Адамівна – дуже цікава і багатогранна особистість із широким спектром захоплень. Вона багато подорожує у сакральні місця, місця сили, захоплюється флористикою. Бачить буденний світ зовсім небуденним і вміє передати його найтонші деталі у властивому їй світлі і добрі».
Майя Левчук народилася у Пулинах, у дитинстві разом із батьками переїхала до Житомира, та не втратила зв’язок із рідним краєм, тому радо погодилася занурити земляків у світ своїх картин. Її полотна немов переносять у дійсність, застиглу в часі, і водночас, у дійсність динамічну й містичну, що видає звуки саксофона під наглядом люб’язного, людинолюбного кота Сімби, захоплює в полон очима Мавки та вражає квітковим дивограєм.
– Експозиція «Акварелі міських історій» полюбилася відвідувачам нашого музею, – розповідає Інна Петрівна. – Хтось зачаровано вдивляється у глибину вулиць старого міста з його давньою архітектурою, бруківкою та ніжними вуличками, котрі дихають історією. Інших вабить триптих «Джаз», присвячений сину майстрині, який займається музикою та грає на саксофоні. Фаворитом серед дітей залишається картина «Рижий кіт «Сімба»». Привертає увагу поціновувачів мистецтва і картина, котру пані Майя написала за два дні до повномасштабної війни, з філософською назвою «Живи, доки живеш».
На відкритті виставки обдарована майстриня наголошувала, що, споглядаючи її картини, варто відчувати кожен мазок, кожну тінь і кожен подих, адже на цих полотнах – не лише фарба, а й думки та пережиті моменти, втілені у формі, яка допомагає говорити з глядачем. Варто також відзначити, що мисткиня ще з юних літ відчула потяг до архітектури, тому спочатку навчалася у Житомирському будівельному технікумі, згодом – у «Львівській політехніці». Затим архітектура Житомира – міста контрастів – стала центральною фігурою її картин поруч із людиною, яка тісно переплітає своє життя з природою.
Розповідаючи про свої роботи, Майя Адамівна також відзначала, що здебільшого зображує саме старовинні будівлі, адже вони зникають: руйнуються або їх руйнують, їх замінюють більш сучасні, а так хочеться, щоб люди і цілі покоління пам’ятали, яким був Житомир раніше, який він тепер, яким він стане у майбутньому.
Особливий настрій має і картина «Весна». Напрочуд ніжна і тепла симфонія кольорів, легкість метеликів і глибоко вкорінені українські орнаменти розповідають про стан душі, про пробудження та оновлення. У ній відчувається ніжність квітів, прозорість повітря і глибина людської душі, які співіснують у гармонії.
Складно не помітити серед усіх полотен те, яке приковує увагу своїм поглядом, манить загадковістю і первісністю буття. Мова про яскраву картину «Мавка», на якій постає міфічна істота з української міфології, осучаснена баченням обдарованої землячки, котра вірить у духів.
«Природа і людина – одне ціле. Земля як продовження людини. Руки – мов гілля, волосся – як трава, подих – як туман. Природа – не фон, а співрозмовник. Мавка – це один із найпоетичніших і найзагадковіших образів українського мистецтва. Вона народжена з фольклору, лісу й туману, але в живописі стає дзеркалом людської душі», – написала Майя Левчук на сторінці в Instagram під світлиною з картиною.
Глибиною кольорів наповнюють душу два триптихи, присвячені квітам, про які художниця, флористка за фахом, знає дуже багато. Здається, що кожна пелюстка, написана легкою акварельною прозорістю, промовляє про ніжність, вразливість і дивовижну силу життя, про красу, що живе попри швидкоплинність часу.
Виставка «Акварелі міських історій» – це унікальна нагода стати причетними до світу, де за кожним вікном, ліхтарем та вуличкою ховається історія, сповнена світла, тепла і спогадів, де музика і дощ звучать, щоб народжувати красу там, де людина вміє бачити серцем, там, де мить стає вічністю, а звичайне відкриває свою глибину.
Фото картин надала зберігачка музейного фонду Інна Мирончук
You cannot copy content of this page
