Житомирська область,
смт Пулини
Сьогодні:
П`ятниця, 19 квітня
icon clock02.07.2020
icon eye135
ЛЮДИ НОВИНИ

Пам’ятник Тарасу Шевченку: як пенсіонер зміг реалізувати круту ідею

Однією з окрас нашого селища є пам’ятник українському генію Тарасу Григоровичу Шевченку. Це місце за кілька років стало особливим для багатьох жителів району. Тут проводять Шевченківські дні, читаючи вірші відомого митця, починають патріотичні акції до Дня соборності України, і саме тут часто призначають зустрічі друзі та знайомі.

Ініціатором та координатором робіт зі створення і встановлення пам’ятника став 76-річний мешканець Пулин Володимир Баладига. Він також доклав чимало зусиль для порятунку старовинної реліквії у селі Стара Олександрівка – 100-річного дзвону. Про великі справи пенсіонера дізнавався наш журналіст.

Як виникла ідея створення пам’ятника

Володимир Васильович 28 років пропрацював у міліції. Починав захищати інтереси жителів району звичайним дільничним інспектором. По совісті це робив 10 років. Потім був оперативником. У 1995 році спробував себе на посаді заступника селищного голови, а згодом – суддею Червоноармійського районного суду. На варті справедливості вірно служив майже 13 років.

– На заслуженому відпочинку не зміг бути без діла. Звик робити щось корисне для людей, – розповідає Володимир Баладига. – Буваючи у різних куточках країни, бачив, що у багатьох населених пунктах є пам’ятники українському генію Тарасу Григоровичу Шевченку. Тоді замислився: чому немає у нашому містечку? Особисто я дуже люблю творчість великого поета. Його вірші легко запам’ятовуються, мають багато правди та є актуальними у всі часи будь-якої епохи. А ще наближалася велика дата – 200-ліття від дня народження поета. Поміркував, було б добре встигнути реалізувати цей задум.

Початок реалізації задуманого

-Свою ідею встановлення пам’ятника озвучив селищному голові Олександру Гаврилюку. Тоді він мені сказав, що коштів на цю справу в бюджеті немає, – говорить активіст. – Я не відступив. Порадився з другом-лікарем Федором Савицьким. Підтримав мене. І почали шукати однодумців, меценатів, стали спілкуватися з різними представниками влади, підприємцями. Організували збір коштів. Засідали комісії у селищній та районній радах, вирішували деякі питання, що стосувалися майбутнього встановлення скульптури.

Найвідповідальніший момент – пошук творців

Новий та відповідальний крок – знайти скульптора. Це було зробити найважче, адже його послуги мали б коштувати недорого.

-Ми побували у Романові, Любарі, Чуднові, Андрушівці, Коростишеві. Дивилися на їхні пам’ятники Тарасу Шевченку, цікавилися хто є автором і скільки коштувала робота, – згадує Володимир Баладига. – Дехто з творців називав суму в 100 тисяч гривень. Для нас – багато, адже на той момент не мали стільки грошей. А потім познайомилися з Володимиром Рогалем. Його творчі роботи нам сподобалися і ціна теж – 5000 доларів (тоді курс «зеленого» був 8 гривень, 2014 р.) влаштувала. Домовилися, що чоловік буде висікати погруддя Т. Шевченка з каменю габро.

Потім взялися за виробництво підставки, на яку мали б поставити погруддя. Це виявилося не так просто, зважаючи на обмежений бюджет. Шукали ідеальний камінь на різних кар’єрах. І знайшли у селі Лизники Хорошівського району.

Куб потрібного каменю, який не вигорає на сонці, коштував найдорожче – 1000 доларів. Змогли домовитися, що нам майже трикубовий камінь продали за вісім тисяч гривень. Потім були проблеми з доставкою та випилюванням. І знову ж таки знайшли людей, які пішли назустріч і все зробили так, як треба.

Збір коштів тривав кілька місяців. Жителі Пулинщини перераховували кошти на картку та передавали особисто. Один із підприємців Новоград-Волинського району дав 5000 грн. Усього зібрали понад 60 тис. грн. І цих коштів вистачило, щоб розрахуватися з тими, хто трудився над створенням і встановленням пам’ятника Тарасу Шевченку.

Де розмістити створену скульптуру?

Одне із спірних питань – місце знаходження скульптури. Володимир Баладига планував, що пам’ятник буде біля Будинку культури поруч із фонтаном. Натомість посадовці пропонували інший варіант.

– Це питання мали вирішити спільно з представниками влади. Вони запропонували місце, на якому більше 50 років знаходився пам’ятник вождю світового пролетаріату В. І. Леніну (його зруйнували у ніч із 21 на 22 лютого 2014 року), – каже Володимир Баладига. – Я не перечив. Для мене це питання не було принциповим.

Урочисте відкриття пам’ятника Тарасу Шевченку

Знакова подія відбулася 24 серпня 2014 року, в День Незалежності України. Почесну місію відкриття пам’ятника виконали тодішні керівники району Леонід Фесенко і Віктор Галущинський, ініціатор-координатор робіт Володимир Баладига та творці пам’ятника Володимир Рогаль і Валерій Михайленко.

– Дуже задоволений тим, що зробили, – зазначає Володимир Васильович. – Коли їду і бачу пам’ятник, людей біля нього, то починаю посміхатися, адже мені вдалося реалізувати таку велику справу. Дякую усім, хто мене підтримав та допоміг реалізувати мою ідею.

Володимир Баладига через деякий час взявся втілювати новий грандіозний задум – порятунок стародавнього дзвону в селі Стара Олександрівка. Цю ідею він реалізував за кілька місяців.

– Маю ще кілька великих задумів, але про них розповім пізніше, – ділиться Володимир Баладига. – Попри свій поважний вік відчуваю себе молодим і прагну робити нові хороші справи для людей. Коли вдається щось зробити, то з’являється запал на нові звершення.

You cannot copy content of this page