Житомирська область,
смт Пулини
Сьогодні:
Понеділок, 22 кипня
icon clock07.12.2023
icon eye351
ЛЮДИ НОВИНИ

Євгенія Лісовська все життя пропрацювала у Пулинській селищній раді

7 грудня професійне свято відзначають працівники органів місцевого самоврядування.  Хочемо розповісти про ветеранку цієї галузі Євгенію Лісовську. У 17 років вона влаштувалася на роботу у Пулинську селищну раду і пропрацювала тут аж до виходу на заслужений відпочинок. Євгенія Миколаївна розповіла багато цікавого про свою трудову діяльність та поділилася секретами, як знаходити спільну мову з колективом та ефективно працювати з людьми.

Євгенія Лісовська – з багатодітної родини, тому після закінчення школи відразу пішла працювати. «У перший рік своєї роботи у селищній раді робила все, що скажуть: розносила повідомлення на сесію та виконком, виконувала роботи по благоустрою, допомагала колегам. Вже через рік тогочасний селищний голова назначив мене на посаду діловодки. Я займалася видачею довідок та виконувала усю паперову роботу. За роки праці була і касиркою, і вела військовий облік, і займалася переписом населення. На друкарській машинці «Україна» друкувала списки виборців, аж до ран на пальцях. Працювала на ставку, але виконувала обов’язки за трьох чоловік», – розповідає про свою роботу Євгенія Миколаївна.

Колись працівники селищної ради також виконували заготівлю продуктів від населення під час соціалістичних змагань: «Пам’ятаю, як ходила по селах та збирала яйця, картоплю, молоко для заготконтори, щоб виконувалися показники. Працювати довелося у часи, коли у селищній раді населенню видавали талони на продукти та побутову хімію. Завжди слідкувала, щоб все було чесно. Люди є різні: хтось з розумінням ставився до нашої роботи, а хтось приходив у поганому настрої і з негативом. Але я завжди ставилася до людей по-доброму», – мовить Євгенія Лісовська.

Ветеранка органів місцевого самоврядування працювала з п’ятьма очільниками селищної ради і з усіма знаходила спільну мову. Нині Євгенія Миколаївна з теплотою згадує роботу: «Крізь призму років мені не соромно дивитися в очі людям, з якими працювала. Я вже 8 років – на заслуженому відпочинку і мені приємно, що час від часу до мене телефонують молодші колеги за порадою. Для мене селищна рада – як родина, я цікавлюся чим живе громада, як розвивається, часом сумую за роботою та спілкуванням з людьми».

13 років на ниві місцевого самоврядування з Євгенією Миколаївною пропрацював очільник Пулинської громади Олександр Гаврилюк: «Євгенія Лісовська – зразкова спеціалістка, добре знала свої обов’язки, без вагань міг їй доручити важливу справу. Вона – сильна жінка, котра віддавала багато енергії роботі, не забуваючи про родину. Разом з чоловіком вона виростила трьох дітей та подбала, щоб всі вони здобули вищу освіту, – розповідає Олександр Станіславович. – Без перебільшення можу сказати, що таких працівниць ще треба пошукати. Євгенія Миколаївна – відповідальна та чесна. Вона ніколи не ділила людей на своїх і чужих, а до всіх ставилася однаково добре. За багато років спільної роботи у нас не було жодної суперечки – це говорить про мудрість та розум цієї людини».

На заслуженому відпочинку у Євгенії Миколаївни з’явилося більше часу, щоб радувати рідних чимось смачненьким. Коли у гості приїжджають онук чи онучка, бабуся готує для них ароматну домашню випічку. Усім своїм колегам досвідчена працівниця радить ставитися до роботи з позитивом, адже роки промайнуть, як одна мить, залишивши лише спогади.

Нині Євгенія Лісовська мріє лише про одне: «Хочу, щоб скоріше настав мир, щоб усі могли спати спокійно, а діти без страху вчилися та розвивалися. З нагоди професійного свята зичу колегам здоров’я, натхнення, добробуту. Можна сказати, що у селищній раді я виросла, навчалася та самоудосконалювалася. Я щиро дякую долі, що звела мене з добрими людьми».

Так про Євгенію Лісовську писали у газеті “Вісті” від 16 січня 1990 року

You cannot copy content of this page