29.11.2022

642

ЛЮДИ НОВИНИ

Світло розбрату: серед пулинців назріває вороже протистояння через тривале вимкнення електроенергії

До наших журналістів знову почали телефонувати мешканці Пулин і скаржитися на часте і тривале вимкнення світла. Мовляв, за таких умов не можна ні їжу приготувати, ні попрати, ні шкільні домашні завдання діти не в змозі виконати.

Так, жінка, яка проживає на вулиці Комарова зазначає, що кілька днів поспіль у них немає електроенергії. Майже цілодобово живуть наче кроти у підземеллі. «У центральній частині селища світло є, а у нас – стабільно немає! Ну, чому так відбувається? Ми хіба не люди? Як нам пережити ці темні холодні зимові вечори?».

Зі схожими запитаннями до журналістів звернулася мешканка вулиці Перемоги. Жителька селища нарікає на спартанські умови проживання через вимкнення електроенергії: «Не можу їжі приготувати, ні попрати і моя дитина не встигає шкільні домашні завдання виконати. Пулинський ліцей теж почали відключати від електроенергії. Як дітям учитися? А на роботі деякі колеги, коли чують мої скарги на життя без світла, ще й насміхаються. Мовляв, навіть не розуміють як це так може бути, адже у них на вулиці електроенергія постійно є. Слухаючи це і розуміючи, що через вулицю у когось є світло і там живуть з комфортом, то з’являється злість за такі речі. Хіба це не знущання над нами?».

Увечері 29 листопада у мережі Фейсбук користувачка Інтернету звернулася до жителів Пулинської громади: «Доброго вечора! Мене цікавить таке питання: чому у Пулинах постійно вимикають світло лише в одній стороні, а іншим – не відключають?».

У відповідь навипередки пулинці почали гарячу дискусію:

– «Не мовчіть, треба щось робити. Я розумію, що війна і потрібно економити, але ж не на одних і тих самих вулицях»;

– «Чому відключають по два рази на день? Майте совість і складіть графік відключень. Нічого не можна встигнути зробити!»;

– «У Старій Олександрівці днями світла немає, включають на вечір, а є школа у селі, яку потрібно опалювати. Невже діти повинні мерзнути та хворіти? А ще є учні  на онлайн-уроках. Це повний безлад!»;

– «А нам, мабуть, не треба світло, центр, як завжди, світиться, а тут день сиди і мерзни, бо неможливо ні котла запалити, бо немає світла, ні їсти приготувати, діти приходять додому зі школи і повинні мерзнути»;

– «Так, дійсно, я теж задумався, а чого це у день не відключають лікарню, аптеки, банк і банкомати, мобільні вишки, бо зв’язок вдень не потрібен, держустанови, а саме військкомат, казначейство, пенсійний, ЦНАП, виконавчу, центр зайнятості, Нову та Укрпошту (посилки нікому непотрібні), водонапірні вежі, очисні споруди, у магазинах – термінали, селищну раду, дитсадки, школу щоб діти вдома сиділи, та водоканал, щоб не подавав воду та не очищував нечистоти, та решту закладів критичної інфраструктури»;

– «А мене цікавить чого у селі включають електроенергію аж уночі, Майте совість, адже як можна попорати в хліві без світла. Невже не можна хоч на пів години увімкнути, щоб люди справилися по господарству?»;

– «Пiдтримую! Для кого те свiтло вночi? Коли людям треба порати худобу та iншi свiйcьки тварини!»;

– «Читаю коментарі і дивуюся. Люди, коли розпочалася війна і їхні території атакували, то сиділи місяцями без світла, у містах заради води топили сніг і не жили, а виживали. А ви тут сваритеся, що вас начебто поділили? Хіба це правильно у такий час? Я розумію, що вам набридло сидіти без світла, але давайте відноситися якось більш із розумінням до того самого РЕМу. Хіба вам не соромно в такий час створювати сварку між населенням? Вибачте, у мене просто не має вже слів. Схаменіться! Адже там люди годинами сидять в підвалах без світла, води та їжі, а ще кожну хвилину в їхній дім, в їхне місто прилітають ракети!»;

– «Ми всі розуміємо, що в Україні війна. Але економить постійно на одних. Та скільки можна? Вважаю, що можна і другу сторону центра після 17:00 на 6-8 годин відключать. Всі однакові люди. Хай наша інфраструктура, так як і інші люди, купують генератори і будемо разом економити»;

– «Я не кажу, щоб не виключали, а за те, чому там де живе так зване «начальство району» світло постійно є, чому там не виключають?»;

– «У мене малі діти і ні чого, не скаржуся, хоча виключають два рази на день світло. Наші воїни живуть не в таких умовах, їм набагато гірше! Люди, схаменіться і не жалійтеся…».