Житомирська область,
смт Пулини
Сьогодні:
Понеділок, 5 грудня
icon clock12.10.2022
icon eye4268
ЛЮДИ НОВИНИ

«Мамо, почалася війна. Йду захищати Україну!»: у Курненській громаді в останню дорогу провели 28-річного воїна Сергія Плисака

У середу, 12 жовтня, у селі Великий Луг відбулося прощання із загиблим на передовій Сергієм Плисаком. Провести в останню дорогу мужнього 28-річного Героя, справжнього патріота і вірного сина України зібралися сотні односельців і жителів Курненської громади…

Офіційна церемонія прощання розпочалася в адмінбудівлі Великолугівського старостату. Саме сюди привезли тіло загиблого Героя, щоб кожен міг прийти та розділити біль втрати з рідними і близькими.

Сергій Плисак був головним сержантом і командиром гранатометного відділення взводу вогневої підтримки восьмої аеромобільної роти третього аеромобільного батальйону. У перші дні повномасштабного вторгнення росії мобілізований до війська. Лишався вірним військовій присязі до останнього свого подиху. Загинув 2 жовтня під час ведення бойових дій у районі населеного пункту Давидів Брід Херсонської області. Хлопець помер від отриманих поранень у результаті мінометного обстрілу окупантами.

Безкінечний розпач, нестримні сльози і пекучий біль огорнули душі усіх, хто прийшов вшанувати пам’ять Захисника. Біля труни плакала матір загиблого, згадуючи як син прийняв рішення вирушити на передову.

«Мамо, почалася війна. Йду захищати Україну!, – зі сльозами на очах над труною мовить згорьована матір Героя. – Не вірю, що більше ніколи не почую твого голосу…».

В останню дорогу, устелену квітами, Сергія Плисака проводжали на колінах, гідно вшановуючи його подвиг в ім’я мирного майбутнього нашої країни. На кладовищі відбувся скорботний мітинг. До присутніх звернулися староста Іван Волощук, голова Курненської сільської ради Леонід Корзун та очільник військової установи Євгеній Молочківський. У своїх промовах вони висловлювали співчуття рідним та зазначили, що війна забирає від нас найкращих синів, які не одружилися, не встигли пожити. Тому немає прощення російським окупантам, які вбивають українців.

– Сьогодні відчуваємо біль душі та серця, адже назавжди ми прощаємося з нашим односельцем, дорогим і люблячим сином, братом, мирним і привітним хлопцем Сергієм Плисаком. Ніхто не думав, що у наше село прийде страшна скорботна звістка. Ми вірили, що усі хлопці повернуться додому живими і здоровими. Але на превеликий жаль, велике горе увірвалося до нас, – зазначила очільниця ветеранської організації Раїса Люшненко. – Ворожа куля обірвала таке молоде і квітуче життя. Наш Сергійко був працьовитим, старанним, завжди допомагав мамі в усьому, добре вчився у школі. Рідні пишалися Сергієм, чекали від нього дзвінка з війни, де він захищав рідну землю та Україну від лютого ворога. Наш воїн-Герой ще міг зробити багато добрих справ, але його вже немає… Найстрашніше для матері – це хоронити свою дитину! Гіркі болючі материнські сльози омивають його обличчя та руки, які вже ніколи не обіймуть найріднішу людину. Сергій більше не стане на порозі своєї оселі та не скаже: «Мамо, я вже вдома!». Ніколи не благословить мама сина стати на весільний рушник зі своєю коханою, не діждеться онуків і правнуків… Сьогодні наш односелець лишає цей світ. Ми усі повинні щиро молитися за нього, адже він не пошкодував свого молодого життя та захищав до останнього подиху нас усіх від ворога. Ніколи не зів’януть квіти на могилі нашого Героя. Ми будемо їх постійно приносити до священного горбочка землі… Царство Небесне Сергію і вічний спокій!

Пулинщина втратила у цій кривавій війні ще одного сина України. Тепер він охоронятиме нас з небес… Слава Герою!