Нещодавно у наш край надійшли скорботні вісті з передової. На війні загинули воїни-земляки – 36-річний Святослав Талько із Гута-Юстинівки Пулинської громади та 25-річний Владислав Гарбовський з Тетірки Курненської громади. Про це нашому журналісту розповіли старости Ірина Гарбузюк і Владислав Загурський.
Святослав Талько із перших днів вирушив на війну
Жителі села Гута-Юстинівка, дізнавшись про загибель свого земляка, гірко плачуть від втрати. Адже воїн був надзвичайно доброю і світлою людиною.
– Святослав був моїм учнем, – каже місцевий житель Василь Іванович Палюк. – У шкільні роки мав хист до столярної справи, файно вчився і мав добре серце. Наше село плаче від великої втрати. Жаль, що нашого Героя похоронять на чужині.
Святослав Талько народився і виріс у селі Гута-Юстинівка. Професійну освіту здобув у Житомирі. Потім доля завела майбутнього воїна на Київщину у містечко Обухів. Тут мешкав зі своєю дружиною Віталіною. Коли почалася велика війна, то добровольцем вирушив захищати Україну.
Загинув Герой 30 липня. У воїна у селі Гута-Юстинівка лишився батько Віктор (мама два місяці тому померла) та молодший брат Віталій з родиною. Похоронять нашого захисника в Обухові.
Владислав Гарбовський прагнув прогнати окупантів із України
Тетірка – у великій журбі. Звістка про смерть молодого воїна прийшла у село другого серпня. Усім важко повірити, що загинув відважний та милосердний односелець.
– Владислав на війні був старшим розвідником 1 групи спеціальної розвідки роти спеціальної розвідки розвідувального батальйону, – мовить староста Владислав Загурський. – Загинув 22 липня на Донеччині під час виконання бойового завдання.
Односельці розповідають, що Владислав до війни працював на будівництві у Києві. Був завзятим патріотом і коли почалося повномасштабне вторгнення, то прагнув як найшвидше стати у військовий стрій і прогнати окупантів з України. Тому добровольцем вирушив на передову.
У загиблого Героя лишилися батьки Петро і Тетяна, молодші брат Антон і сестра Софія та дружина Зарина.
У ці скорботні години складно знайти слова втіхи для рідних, неможливо загоїти біль та гіркоту від важких втрат воїнів-Героїв. Нехай добрі та світлі спогади про справжніх патріотів України стануть сильнішими за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав, любив і шанував наших Захисників. Сумуємо та низько схиляємо голови у скорботі…
You cannot copy content of this page