17 серпня став жалобним днем для Пулинської громади, а особливо для жителів Кошелівського старостату. Цього дня загиблого парамедика Микиту Куропаткіна на колінах зустрічали у Пулинах, В’язовці та Кошелівці.
Микита Куропаткін загинув 12 серпня, виконуючи бойове завдання поблизу Малої Токмачки Пологіського району Запорізької області. Він був військовим медиком і загинув, рятуючи життя побратимів. Свою боротьбу з ворогом Микита розпочав задовго до повномасштабного вторгнення. Воїн служив за контрактом, був учасником бойових дій під час АТО. Після підступного нападу росії 25 березня 2022 року знову став у стрій ЗСУ.
Скорботна звістка про загибель 27-річного воїна стала тяжким ударом для його родини, а особливо для мами, дружини Вікторії та двох маленьких синів 2 і 3 років. До оселі дружини загиблого воїна зійшлися рідні, друзі та односельці, а також побратими Микити, щоб підтримати рідних та віддати останню шану Герою, який поклав своє життя за Україну.
Воїном миру, який боровся з червоною чумою, назвав Микиту настоятель пулинського храму Святого Миколая Сергій Янчук. Священнослужитель відправив заупокійний молебень та закликав усіх пам’ятати, яке горе приніс на нашу землю небратній сусід.
– Схиляю низько голову перед воїном Микитою та його загиблими побратимами. Це горе не виразити словами, бо не можна приходити на чужу землю та вбивати людей, які не зробили ніякого зла. Дякую друже, що захистив нас усіх, ставши воїном Христовим, що віддав душу свою за друзів своїх, – промовив отець Сергій.
Шану загиблому Герою та щирі співчуття від Пулинської селищної ради висловив заступник селищного голови Сергій Мурзаков. Також до усіх присутніх звернувся староста села Станіслав Климчук:
– Ми зібралися сьогодні, щоб гідно зустріти нашого Героя і розділити горе втрати його дружини, нашої односельчанки Вікторії Красуцької, котра у свої 24 роки залишилася вдовою. Без батьківської любові зосталися два маленькі синочки, яких Микита дуже любив і був поряд кожну вільну хвилину. Мати загиблого назавжди втратила свою кровинку. Із 27 років Микити Куропаткіна 8 пов’язані зі Збройними Силами. Він був учасником АТО, бойовим медиком і рятував інших, але сам загинув. Ми пам’ятатимемо Микиту і хочемо вірити, що смерть цього молодого Героя – недаремна, – мовив Станіслав Климчук.
Після прощання з Героєм у Кошелівці, скорботна процесія рушила на військове кладовище у місто Житомир. Поховання відбулося з усіма почестями під звуки Державного Гімну та військові залпи, що пронизували небо та серця усіх, хто знав і любив Микиту.
Нехай світлі спогади про Микиту Куропаткіна стануть сильнішими за смерть. Вічна пам’ять, Тобі, наш Герою!
You cannot copy content of this page
