У День пам’яті захисників і захисниць України понад 300 дружин, дітей і мам Героїв-Янголів зі всієї України піднялися на найвищу точку рідної країни – Говерлу. Серед тих, хто підкорив легендарну гору, – наші земляки із села Ягодинка Пулинської громади Олена та Людвіг Лонські. Вони це зробили заради свого загиблого сина Леоніда, який віддав життя за Україну у віці 19 років…
Мета і підготовка до підйому
Піднялися туди, щоб бути ближчими до неба. Ближчими до своїх синів, батьків, чоловіків. Щоб передати їм своє «Ми пам’ятаємо». І щоб ще раз показати всьому світу: їхні імена живуть.
Учасники готувалися до цього сходження два місяці: тренували тіло, вчилися правильно розподіляти сили, радилися зі спеціалістами, переймали досвід тих, хто вже підкорював Говерлу. Готували прапори, футболки з фотографіями Героїв і особливі камені з викарбуваними на них іменами загиблих Захисників.
І 29 серпня ці камені піднялися на вершину.
Це було дуже важко. Для когось – фізично. Для когось – емоційно. А для когось, можливо, це був один із найважчих днів після втрати. Але вони йшли… Бо іноді нам потрібно пройти дуже далеко й дуже високо, щоб відчути: ми все ще можемо бути поруч із тими, кого вже немає поруч.
Нова культура пам’яті: жити так, щоб нами пишалися Герої із небес
Одна з місій фонду «Маємо жити», який організував сходження на Говерлу для рідних Героїв, – це створювати нову культуру пам’яті.
Пам’ять – це не тільки бетонні плити, меморіали й дати на календарі. Пам’ять – це жити так, щоб ними можна було пишатися. Бути сміливими. Любити. Творити. Створювати. Допомагати. Перевершувати самих себе. Робити те, на що раніше не наважувалися. Підніматися на гори. І кожного разу, коли ми робимо щось сильне, красиве й живе – ніби говоримо їм: «Дивіться. Ми живемо. Ми пам’ятаємо. Ми несемо вас із собою».
29 серпня понад 300 українців підняли на Говерлу пам’ять. Імена. Любов. Біль. Гордість. І цілу історію своїх Героїв.
На Говерлі: інший рівень відчуттів
Опинившись на Говерлі, батьки Леоніда Лонського зробили пам’ятні знімки. А ще мама Героя коротко написала у Фейсбуці: «Сьогодні, у День пам’яті Захисників, ми це зробили для Тебе, сину, і про Тебе».
Довідково: Лонський Леонід народився 20. 09. 2004 року у селі Ягодинка. У 2023 році закінчив Житомирський кооперативний коледж бізнесу та права за спеціальністю «Право». З березня 2023 року проходив військову підготовку в добровольчих військових формуваннях. 25. 09. 2023 року підписав контракт та розпочав військову службу.
З 02. 10. 2023 року по 03. 11. 2023 року проходив військові навчання у Франції, згодом – військова підготовка в Львівській та Черкаській областях.
З 21. 11. 2023 р. зарахований до частини А4638 3 ОШБ на посаду стрільця-снайпера 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 4 механізованої роти 1 механізованого батальйону.
Загинув 11. 02. 2024 року поблизу населеного пункту Авдіївка Покровського району Донецької області під час ворожого обстрілу. Похоронений 15 лютого 2024 р. на цвинтарі селища Пулини.
You cannot copy content of this page
