Бухгалтерка – за освітою, соцробітниця – за покликом серця. Саме так коротко можна охарактеризувати Людмилу Коваленко, котра працює у КУ «Центр надання соціальних послуг» Пулинської селищної ради. У свої 60 років жінка продовжує трудитися, адже кожного дня на її допомогу та добре слово очікують 6 підопічних з Мартинівки та бабуся з Неборівки.
Соціальною робітницею у Мартинівському старостаті Людмила Коваленко працює з 2007 року. За цей час багато кого доглядала і з усіма підопічними знаходила спільну мову. Нині сумує за тими, хто покинув цей світ:
– Я про всіх гарно згадую, бо мала гарні відносини з бабусями і дідусями, за якими доглядала. Я до них ставлюся, як до рідних, а вони до мене, як до дочки. Коли замете дорогу до Неборівки, то телефоную до знайомих, щоб літня людина не залишилася без хліба, води та тепла. З тими, кого доглядаю, завжди на зв’язку, адже у поважному віці може будь-що трапитися. Часто бабусь та дідусів супроводжую до лікарні, адже більшості з них важко пересуватися.
За освітою Людмила Анатолівна – бухгалтерка. Свою трудову діяльність розпочинала касиркою в аптеці. Багато років працювала секретаринею у колгоспі ім. Крупської, аж до самої ліквідації. Коли перебувала на обліку у Центрі зайнятості, отримала пропозицію спробувати себе у ролі соціальної робітниці. З того часу вже 16 років Людмила Коваленко допомагає людям долати життєві труднощі. Жінка проживає разом з донькою, котра працює на Кромберзі у Житомирі. Тримає кури та качки, донедавна мала корову.
Людмила Коваленко має 40 років трудового стажу. Нині не уявляє свого життя без спілкування зі своїми підопічними: «Люди діляться зі мною своїми переживаннями та маленькими радощами. Я купую їм ліки та усе необхідне. Двічі на тиждень навідуюся, щоб принести дров, води, прибрати, зварити їсти. Радію, коли мене зустрічають з посмішкою та розповідають про своє життя. Часто і сама звертаюся до своїх підопічних за порадою, зокрема, до Петра Грабчука, котрий був ліквідатором аварії на ЧАЕС, уміє ремонтувати побутову техніку, обізнаний у багатьох питаннях».
«Людмила Коваленко виконує свою роботу на совість. Вона – завжди старанна, добра, відповідальна. Багато років працює у нашому Центрі без нарікань і добре справляється зі своїми обов’язками. – мовить директорка Центру надання соціальних послуг Наталія Вацківська. – І під час пандемії, і нині – під час війни – колектив соціальних робітниць, яких нині у нас – 11, відповідально виконує свою роботу, котра не передбачає дистанційного формату. Отож, щиро зичу Людмилі Коваленко та усім своїм колегам міцного здоров’я, терпіння, гарних новин, миру та якнайшвидшої Перемоги!»
You cannot copy content of this page
