11 серпня виповнюється 60 років завідуючій сільським клубом в Ялинівці Світлані Черниш. Вона усе життя займається творчістю та викохала з моменту створення популярний колектив «Криниченька», який існує 35 літ і має безліч відзнак та народну любов жителів краю.
Про творчість, родинні традиції, улюблену роботу та як війна змінила життя ювілярки – читайте у матеріалі нашого журналіста.
– У моїй родині усі співають. Коли мені було 24 роки, я почала працювати у клубі села Ялинівка. Це сталося у грудні 1988-го року. І тоді ж до творчої діяльності долучилася моя сім’я: у вокальних виступах та обрядових сценках брали участь діти Оксана та Сергій, брат В’ячеслав, мама Марія Федорівна, – розповідає Світлана Черниш. – Не так давно до нашої спільної творчості долучилися мої онучки 7-річна Ілона та 16-річна Христина. Вони разом із братом і мамою брали участь у ІІІ фестивалі родинної творчості, який 12 липня відбувся у Пулинській громаді.
Серед сімейних традицій ювілярки – виконання пісень. Із улюблених «Ой, у вишневому саду» та «Плакуча гітара», які часто співають у родинному колі за участі Марії Федорівни.
– А ще наша мама, бабуся та прабабуся у свої 82 роки пече найсмачніші у світі пироги з маком, сиром і квасолею. Її випічку обожнює смакувати уся наша родина, – зазначає пані Світлана та починає розповідати про творчі будні свого життя. – У 1989 році створила вокальний колектив «Криниченька». Перший наш виступ у райцентрі відбувся наприкінці лютого під час концерту, присвяченого зустрічі весни. Ялинівські артисти-аматори отримали багато позитивних відгуків від глядачів і посадовців. І тоді почався великий творчий шлях колективу довжиною у 35 років. За цей період часу змінювалися учасники та учасниці, проте це не впливало на якість виконання пісень. Дякую усім, хто був і є частиною «Криниченьки».
Світлана Черниш також пригадала, як за результатами її старань та продуктивної роботи у сільський клуб дали круту музичну апаратуру і на дискотеку в Ялинівку приїздила молодь з усього району.
– Багато часу приділяла співпраці з молоддю, долучаючи їх до проведення різних тематичних заходів, – мовить пані Світлана. – Для мене не менш важливо, щоб біля закладу культури було чисто та охайно. Тому біля БК регулярно прибирається, а з ранньої весни до пізньої осені цвітуть різні квіти.
Під час пандемії коронавірусу пані Світлані було дуже важко, адже творча робота паралізована неможливістю проводити масових заходів.
Коли почалося повномасштабне вторгнення Світлана Черниш зайнялася волонтерською діяльністю та почала організовувати творчі благодійні зустрічі артистів із глядачами. За цей період часу назбирали десятки тисяч гривень на підтримку воїнів ЗСУ.
– Нині важливо, як ніколи проводити максимум заходів для підтримки ЗСУ, – зазначає пані Світлана. – Мені у 60 років хочеться, щоб швидше закінчилася війна і всі артисти співали веселих пісень про Перемогу України.
Підготував Денис Войтенко
Без дозволу автора заборонено передрук фотографій та матеріалу з публікації
You cannot copy content of this page
