25.04.2025

20

НОВИНИ

Як обробляти поля, щоб не зашкодити бджолам: поради та застереження від Держпродспоживслужби

Щороку у період масових обробок сільськогосподарських культур, садів, плодово-ягідних насаджень реєструються випадки отруєння бджіл засобами захисту рослин. Тому на часі постає питання безпечного внесення хімічних засобів захисту рослин для боротьби з шкідниками, бур’янами і хворобами на сільськогосподарських культурах. Не допускаючи порушень, що призводять до погіршення здоров’я людей, забруднення навколишнього середовища та хімічного токсикозу бджіл.

З метою попередження виникнення скарг, щодо неправомірних дій при застосуванні засобів захисту рослин на сільськогосподарських угіддях, охорони бджіл, виробництва, заготівлі та переробки безпечних продуктів бджільництва, Житомирське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби у Житомирській області звертає увагу сільгоспвиробників на те, що відповідно до статті 37 Закону України «Про бджільництво» фізичні та юридичні особи, які застосовують хімічні засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, мають низку зобов’язань.

Як не зашкодити бджолам: правила та відповідальність для сільгоспвиробників

– використовувати пестициди та агрохімікати, які включені до чинного офіційного «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Необхідно використовувати малотоксичні для бджіл препарати;

– не пізніше ніж за 3 доби до початку проведення кожної хімічної обробки сповіщати через засоби масової інформації, шляхом розміщення на веб-сайтах, у групах, інших Інтернет-ресурсах, дошках об’яв органи місцевого самоврядування, населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ. Обов’язково слід вказати дату обробки, назву препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату;

– слід правильно вибирати час і період обробки поля. Правильно вибраний період обробки – це найважливіша умова, оскільки бджоли збирають нектар сезонно. При тому літають вони тільки вдень при теплій сонячній погоді коли температура повітря не нижче +10^оС. Тому роботи з пестицидами варто проводити у ранкові (до 10:00) і вечірні (18:00-22:00) години при мінімальних висхідних повітряних потоках. У цей час льотки вуликів слід закрити для попередження контактів бджіл і засобів захисту рослин;

– винятково допускається проведення обробок у денні години у похмурі та прохолодні дні з температурою навколишнього повітря нижче +10 °С;

– у період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи;

– обприскування вентиляторними і штанговими обприскувачами допускається при швидкості вітру до 3 м/с (дрібнокрапельне) і 4 м/с (крупнокрапельне);

– зона санітарного розриву від населених пунктів, тваринницьких комплексів, місць проведення ручних робіт по догляду за сільгоспкультурами, водойм і місць відпочинку при вентиляторному обприскуванні повинна бути не менше 500 м, при штанговому обприскуванні та дощуванням – 300 м;

– при застосуванні аерозольних генераторів регульованої дисперсності санітарно-захисні зони повинні відповідати вимогам, зазначеним в інструкції для даного виду апаратури; обробка посівів у цих зонах допускається при напрямку вітру від населених пунктів та інших об’єктів, що підлягають санітарному захисту;

Важливо! Під час цвітіння плодово-ягідних рослин, ріпаку, гірчиці, соняшнику та інших медоносних культур не можна проводити обробку пестицидами, інакше квіти можуть отримати опік, а бджоли і інші корисні комахи-обпилювачі загинути. Обробку потрібно проводити в фазу бутонізації до цвітіння.

Порушення законодавства у цій сфері передбачає дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність передбачену ст. 21 Закону України «Про захист рослин», ст. 38 Закону України «Про бджільництво» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вимоги до власників пасік

• зареєструватись в органах місцевого самоврядування, на території, якої вони знаходяться і своєчасно інформувати їх, сусідні господарства про місця перебування своїх пасік на стаціонарі і при кочівлі;
• власникам незалежно від форми власності провести реєстрацію пасік у районному управлінні Держпродспоживслужби та отримати ветеринарно-санітарний паспорти;
• після одержання повідомлення про майбутню хімічну обробку, пасічник повинен до її початку вивезти пасіку у безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні конкретних пестицидів;
• повідомити власника або користувача земельної ділянки, якщо плануєте перевозити пасіку до медоносних угідь;
• для перевезення бджолосімей на медозбір та запилення сільськогосподарських культур на території адміністративного району або за межі області, власнику пасіки необхідно отримати у закладі ветеринарної медицини за місцем розташування ветеринарно-супровідні документи (ветеринарна довідка або ж ветеринарне свідоцтво за формою №1).

Дотримання простих правил та прояв взаємоповаги один до одного дозволить уникнути непорозумінь та є гарантом плідної співпраці сільгоспвиробників та пасічників, адже аграрне виробництво та бджільництво залежні одне від одного. Бджоли дають не лише мед чи пилок, але й збільшують врожайність сільгоспкультур на 30-40 %, запилюючи їх. А пасічники матимуть кращий медозбір, якщо поля захищені від шкідників.

Житомирське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області