Нині нікого не здивує той факт, що жінки до тридцяти років не поспішають народжувати дітей. На це є багато причин: пожити для себе, мати власне житло, побудувати кар’єру… Разом з тим біологічний годинник жінки не стоїть на місці. Чому не варто зволікати з вагітністю? Що робити, коли завагітніли після 35 років? Як дбати про малюка і про власне здоров’я? Інтерв’ю з досвідченою гінекологинею Тетяною Хороманською, а також реальні історії жінок, котрі завагітніли та народили у пізньому віці, читайте далі.
Вже кілька місяців у поліклініці при лікарні Пулинської селищної ради працює лікарка-гінекологиня з Житомира Тетяна Хороманська. Прийом пацієнток відбувається щовівторка з 8 до 16 години за попереднім записом. «Сподобалося, як Тетяна Пилипівна веде прийом – спокійна, уважна, відповідальна. Пояснює, дає поради. Після візиту до цієї лікарки залишилися гарні враження», – розповідає пулинка Оксана.
Тетяна Хороманська закінчила Київський медичний інститут у 1986 році, пройшла інтернатуру і все життя пропрацювала у ІІ міській лікарні міста Житомира на усіх ланках акушерсько-гінекологічної служби (пологове відділення, відділення патології вагітних, гінекологія, жіноча консультація).
У 1989-1990 рр мала кілька відряджень у пологове відділення Червоноармійської районної лікарні. Нині працює у Житомирі у приватному медичному центрі «Актив-мед» та у поліклініці Пулинської селищної ради.
Журналістка медіацентру «Вісті» поспілкувалися з досвідченою гінекологинею на актуальну нині тему пізньої вагітності та дізналася багато цікавого.
– Тетяно Пилипівно, яка нині тенденція: чи дійсно збільшується кількість пізніх вагітностей? Який вік жінки з погляду медицини є найбільш підходящим, щоб виносити та народити дитину?
– Бажана вагітність – це завжди радість. Але це і серйозний крок у житті. Вважається, що організм жінки повністю формується до 21-23 років. Тому найкращий період для вагітності 23-35 років.
Останнім часом кількість вагітних у пізньому репродуктивному віці збільшується. Жінки хочуть бути самодостатніми, отримати освіту, побудувати кар’єру, і вже тоді народжувати дітей. Ця тенденція більше прослідковується у містах.
– Чому лікарі вагітність після 35 років називають пізньою? Чи правда, що ризик ускладнень збільшується?
– З роками у жінок з’являються хронічні захворювання, «старіють» яйцеклітини, накопичуючи мутації. Адже нові яйцеклітини в організмі жінки не продукуються. Жінки при народженні отримують близько 400000 яйцеклітин і поступово втрачають їх протягом життя, а ті, що залишаються, піддаються впливу екології, нікотину, алкоголю, хімії тощо.
З віком також зменшується гормональна активність яєчників, що призводить до того, що овуляція відбувається не кожного місяця. Це все призводить до того, що відкладена вагітність узагалі може не наступити. А якщо і наступить, то може бути пов’язана з різними ускладненнями, а саме:
– ранні або пізні викидні, якщо відбулися якісь серйозні мутації генів, плід може мати генетичні хвороби чи синдроми.
– зростає ризик серйозного ускладнення у матусь, яке супроводжується високим артеріальним тиском та судомами, що небезпечно для життя (інсульт, сліпота).
– Чи правда, що вагітність у більш зрілому віці вимагає додаткових обстежень?
– Кожна вагітна жінка після 35 років має проходити скринінги на генетичну патологію. Також майбутні мами потребують більш ретельного обстеження у суміжних спеціалістів, щоб вчасно виявити хронічні захворювання (пієлонефрит, гіпертонічну хворобу, захворювання щитоподібної залози, цукровий діабет), які можуть ускладнити перебіг вагітності та погіршити здоров’я жінки.
– Як планування вагітності впливає на її перебіг? Що робити жінкам, котрі хочуть народити у 40 років?
– На жаль, дуже мало жінок підходять виважено до планування вагітності. Мабуть, 90% вагітностей у нас спонтанні, де не йшлося ні про яку преконцепційну підготовку та хоча б прийом на ранніх термінах мінерально-вітамінних комплексів.
До пізніх вагітностей потрібно готуватися ще ретельніше, пройти курси оздоровлення, якщо маєте якісь хронічні хвороби, і обов’язково преконцепційна підготовка протягом хоча б двох місяців перед зачаттям шляхом прийому фолатів, що профілактують розвиток у дитини вроджених вад розвитку серця, нирок, нервової системи. Завершення органогенезу це 11-12 тижні вагітності. Це той термін, коли, в кращому випадку, вагітні звертаються до лікаря і профілактувати уже нічого неможливо.
Якщо так склалося у житті, і жінка планує вагітність у 40 років, потрібно негайно звернутися до гінеколога, дуже швидко пройти обстеження, паралельно приймаючи мінерально-вітамінні комплекси разом з чоловіком, якому, мабуть, теж не 25 років. Годинник відбиває свій такт і є ризик запізнитися назавжди.
– Що ви порадите матусям, які завагітніли у 35+? Розкажіть з вашої лікарської практики про найстаршу матусю.
– Якщо вагітність вже настала, я раджу відразу звернутися до лікаря. Бути під постійним наглядом. Обов’язково пройти скринінги на генетичну патологію плоду. Виростити здорову дитину важко, а хвору просто неймовірно складно. І, звичайно, не менш важливо зберегти здоров’я жінки щоб, народивши дитину, не втратити здоров’я, а мати можливість виростити малюка і дати своєму чаду все необхідне.
У моїй практиці найпізніше жінка народжувала у 47 років. Вагітність закінчилася кесарським розтином, бо породіля мала ще велику фіброміому. Дитина народилася здоровою.
Що розповіли матусі…
Нині є багато міфів про те, що пізня вагітність проходить зазвичай складно. Чи це дійсно так, відповісти дуже важко, адже усі жінки індивідуальні. І якщо організм однієї жінки мобілізує усі сили і починає омолоджуватися, то для декого вагітність стає справжнім випробуванням незалежно від віку.
Наша журналістка поспілкувалася з 38-річною жителькою Пулинської громади, котра невдовзі стане мамою. На правах анонімності вагітна розповіла, як себе почуває та чому наважилася стати ще раз мамою у 38.
– Для нас із чоловіком – це вже другий шлюб. Ми обоє маємо діток від попередніх стосунків. Спочатку про дітей не думали, хотіли перевірити свої почуття. Коли зрозуміли, що хочемо разом виховувати спільну дитину, то кілька років вагітність не наставала. Коли ж ми вже втратили надію і вирішили відмовитися від ідеї знову стати батьками, я несподівано для себе зрозуміла, що вагітна. Кілька місяців у мене був дуже сильний токсикоз, я навіть лежала у лікарні. Завдяки допомозі лікарів усе налагодилося і усією родиною ми чекаємо на появу малюка. Хто це буде: дівчинка чи хлопчик – для нас неважливо, головне, щоб дитинка була здоровою, – розповіла майбутня матуся.
Про те, як вперше стала мамою у 42 роки, розповіла наша землячка, котра нині мешкає у Житомирі, пані Любов.
– Ще у молодості лікарі мені встановили невтішний діагноз – безпліддя. Оскільки медицина не стоїть на місці, я постійно лікувалася та не втрачала надію стати мамою. Коли вже почали опускатися руки, у 42 роки сталося диво і я нарешті завагітніла. Вагітність протікала важко, адже виношувала двійню. Кілька разів лежала у лікарні на збереженні, була дуже обережною, виконувала усі настанови лікарів. На сьомому місяці вагітності малюки народилися шляхом екстреного кесарського розтину. Так на світ з’явилися мій синочок та донечка, які важили усього по півтора кілограми. Кілька місяців дітки були під постійним наглядом лікарів. Я навіть не могла взяти їх на ручки.
Коли нас виписали, дітки потребували спеціального догляду, адже були недоношені, часто плакали. Та коли підросли, я нарешті зрозуміла, що таке справжнє щастя і усі випробування були варті того. Нещодавно син та донька закінчили школу та стали студентами. Син має аналітичний склад розуму, гарно грає у шахи, донька – надзвичайно добра та світла людина.
Нині мені – майже 60, але для своїх дітей хочу бути сучасною мамою, ходжу на косметичні та лікувальні процедури, щоб якнайдовше допомагати та підтримувати своїх кровинок, – розповіла пані Люба.
А як за кордоном?
Як пише eurointegration.com.ua середній вік народження першої дитини у ЄС коливається від 26,3 року для жінок у Болгарії до 31,3 року в Італії.
Середній вік народження першої дитини для жінок у всіх країнах-членах ЄС продовжує зростати. Зараз це в середньому 29,4 року.
Найбільше цей показник змінився в Естонії: якщо у 2015 році жінки народжували в середньому у віці 27,2 року, то у 2019 – вже 28,2 року. Схожа тенденція також у Литві та Люксембурзі. А от у Словаччині та Словенії за той самий період середній вік народження першої дитини зріс лише на 1-2 місяці.
Найнижчий вік народження першої дитини – у жінок з Болгарії та Румунії: 26,3 та 26,9 року відповідно, тоді як найвищий – в Італії, Іспанії та Люксембурзі: більше 31 року.
Марія Мосійчук,
журналістка медіацентру «Вісті»
You cannot copy content of this page
