З початку війни у 2014 році чимало воїнів отримують поранення та потребують реабілітації, щоб відновитися фізично і психологічно. Рішенням цієї нагальної проблеми може стати відкриття реабалітаційних відділень на базі районних лікарень. Зокрема, нещодавно у смт Пулини у місцевій лікарні запрацювало реабілітаційне відділення лише для військових. Тепер вони можуть отримувати якісні медичні послуги майже біля рідного дому.
У листопаді 2022 року у комунальному некомерційному підприємстві «Лікарня» Пулинської селищної ради прийняли перший десант поранених захисників, які повернулися з-під Бахмута, та ставили їх на ноги. Як відбувається зцілення душі і тіла Героїв – читайте у матеріалі.
– Реабілітація для тих, хто отримав поранення у зоні бойових дій, – дуже важлива, адже від цього залежить їхнє майбутнє, – наголошує учасник Пулинської регіональної спілки ветеранів АТО Андрій Висоцький. Він досвідчений військовий. Служив в армії. Перше у своєму житті осколкове поранення отримав у 1991 році під час Грузино-Абхазького конфлікту. Лишився без частини пальця на правій руці.
– Реабілітацію проходив у місті Тбілісі. Тамтешні фахівці добре знали, що робити з такими пораненими воїнами, як я. Минуло багато років – і в Україні почалася війна. У 2015-2017 рр. брав участь в АТО. Отримав кілька різних поранень. Моє тіло має чимало фронтового заліза. Тому постійно реабілітуюся у медичних установах. Усюди цей процес відбувається по-різному. Я був і Бердичівському шпиталі, Денишах, і біля Переяслава-Хмельницького, і в Києві, Харкові. На власному досвіді переконався, що успішна терапія залежить, у першу чергу, від ставлення персоналу до пацієнтів. Коли відчуваєш щиру турботу, наче ти з рідними, то ефект від перебування у медичному закладі набагато кращий. Тоді після повернення додому хочеться жити: працювати, волонтерити, бути соціально-активним у суспільстві.
Як проходить реабілітація
– Отримавши поранення, воїна евакуюють до найближчої лікарні поблизу лінії фронту та надають першу найнеобхіднішу медичну допомогу, – пояснює головний спеціаліст шостого відділу Житомирського РТЦК та СП (Пулинський військкомат) Олександр Дідовець, який відповідає за санаторно-курортне лікування військових. – Далі пораненого відвозять до іншого медзакладу у тилу. Таким чином захисник за певний проміжок часу може побувати у кількох медичних установах. До Пулинської лікарні військові потрапляють через Житомирський медичний шпиталь. Тут, у Пулинах, із листопада минулого року реабілітацію проходять поранені воїни з різних областей України.
30 червня наш журналіст завітав у Пулинську лікарню. На другому поверсі зустрічає лікар-хірург Василь Кравченко. Він розповідає, що реабілітувати військових розпочали наприкінці 2022 року.
– Саме у той час відбувалися активні бойові дії біля Бахмута і до нас приїхали перші важкопоранені хлопці, – говорить Василь Кравченко. – Надавали їм допомогу 24 години на добу, у тому числі і психологічну.
Реабілітація у Пулинській лікарні включає: консервативне та фізіотерапевтичне лікування, при необхідності хірургічне травматично-ортопедичне втручання чи операції. Також займаються терапією супутніх травм, зокрема проводять некректомію – обробку, чистку, дренування ран. Воїни також мають можливість отримати психотерапевтичне лікування.
– Кожен із них – має що розказати, – продовжує лікар. – Послухавши їхні історії, починаєш ще більше про них піклуватися та пишатися незламними українцями та українками.
Кілька разів на тиждень у лікарню приходить психолог та спілкується з воїнами
– Зазвичай, приходжу, коли приїжджають нові військові, аби визначити їхній психоемоційний стан, – мовить психологиня Тетяна Трохліб. – Обережно розпитую про їхні поранення, родину та майбутнє. Більшість із них нічого не планують і хочуть тільки одного – щоб закінчилася війна. А є і ті, хто прагне щось змінювати. Так, з недавнього часу у лікарні реабілітується захисник із Херсона Володимир Тук. Він має поранення у плече. Його мрія – вступити до вишу та вивчитися на психолога, щоб допомагати воїнам емоційно відновлюватися. І це дуже правильний підхід, адже тоді у людини є мотивація жити далі.
Відгуки військових та історії їхнього життя
Далі знайомимось з військовими, які реабілітуються у лікарні. Першим вступає у бесіду Володимир Яковенко з Одещини.
– Отримав поранення на полігоні, – мовить військовий. – Спочатку лікувався в Одесі. Не сподобалося. Коли приїхав у Пулини, то саме тут побачив очевидну різницю терапії. З перших хвилин перебування відчув приємну турботу медперсоналу. І почав значно ліпше почуватися.
До розмови приєднується сусід-військовий Віталій Качановський. Він приїхав із Шепетівки Хмельницької області.
– Я – кримчанин. Значну частину життя мешкав між Джанкоєм і Бахчисараєм. У 2014 році, коли росія захопила Крим, із родиною виїхали звідси і перебралися жити на материкову Україну. Оселилися на Хмельниччині. Маю троє дітей, – розповідає Віталій Качановський. – Коли почалася велика війна, то добровольцем вирушив захищати рідну країну. Був кулеметником у складі легендарної Житомирської 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Осколкове поранення отримав на Донеччині. Був у лікарнях Селідово, Курахово, Дніпра. І от нині у Пулинах. Персонал – привітний і щирий, лікарі – уважні та компетентні. І головне, що тут – тихо і спокійно.
На території лікарні також є капличка Святого князя Володимира.
– У цьому невеличкому храмі, який постійно відчинений, військові моляться здоров’я і мир. А ще після виписки лишають свої відгуки у Книзі подяк, – зазначає лікар Василь Кравченко. – Кожен допис для нас дуже особливий та означає, що ми добре робимо свою справу.
«Щиро дякую всім працівникам відділення за сумлінну працю, професійне відношення до роботи та файне ставлення до пацієнтів. Відчувається злагодженість і професіоналізм колективу. Хочеться щиро подякувати всім без винятку і побажати всього найкращого. Незважаючи на контузію, було дуже приємно лікуватися. Дякую вам за все!» – написав 20 грудня 2022 року солдат військової частини №1126 Д. І. Цибуляк.
А ось що написав інший воїн Олександр Гурський з міста Новомосковськ Дніпропетровської області: «Хочу висловити щиру подяку всьому персоналу хірургічного відділення за професіоналізм, дбайливість та людяне ставлення до хворих. Хочу ще зазначити на належний рівень оснащення та харчування в лікарні. Дорогі мої! Я вклоняюся вам та усе життя буду пам’ятати, що ви допомогли мені пережити не найкращі моменти мого життя…».
Результати роботи медиків
У Пулинській лікарні у червні понад два тижні реабілітується житомирянин Володимир Науменко. Він воїн 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. Травмувався минулої весни на Донеччині.
– 21 березня наші позиції обстріляли росіяни. Вибухова хвиля знесла частину окопу і мене притисло землею, – мовить військовий. – Отримав травму правої ноги. Не міг нормально ходити. Був у лікарні міста Дніпра. У червні приїхав у лікарню у Пулинах. За два тижні є хороший результат терапії: моя кінцівка почала згинатися, можу ліпше ходити, ніж раніше.
У медичному закладі за перших шість місяців 2023 року на реабілітації побували майже 300 військових із різних регіонів України: Запоріжжя, Суми, Одещина, Херсон, ну і, звісно, захисники із Пулинської та Курненської громад. Про це розповіла очільниця лікарні Тетяна Пісчанська.
– Воїни мають якісне медичне обслуговування та комфортні умови знаходження, – каже директорка медзакладу Тетяна Пісчанська. – Нас підтримує місцева влада, яка співфінансує функціонування лікарні та допомагає вирішувати питання, які стосуються реабілітації військових. Пишаюся колективом, що дбає про воїнів і розуміє їхні потреби та намагається допомогти їм як найшвидше відновитися після поранень.
Перед тим, як залишити лікарню, наш журналіст також поспілкувався із захисником із Вінниччини Володимиром Рудим, який готується до виписки з медзакладу. Чоловік мобілізований до війська 23 серпня 2022 року. Нині має суттєві проблеми з коліном, яке травмував на передовій.
– Наприкінці січня 2023 року біля міста Красна Гора між Бахмутом і Соледаром був потужний обстріл. Мене вибуховою хвилею відкинуло та прикопало майже двометровим шаром землі, – згадує про своє травмування Володимир Рудий. – Був у Житомирському шпиталі, Дніпрі, Новомосковську. Із 20 червня реабілітуюся у Пулинській лікарні. Хочу подякувати усьому колективу медичного закладу за їхню людяність та професіоналізм. Такого ставлення не зустрічав раніше у медичних установах України.
Досвід Пулинської лікарні підтверджує, що комплексний підхід до лікування з використанням наявної бази для цього може стати в нагоді й бути успішно впроваджений іншими схожими медичними закладами і працювати на нашу Перемогу.
You cannot copy content of this page
