Понад три десятиліття свого трудового життя Михайло Виговський присвятив найблагороднішій справі – розвитку культури на селі. Сьогодні він очолює Корчівський сільський клуб, залишаючись вірним своїй професії, своєму народу та невтомно наближаючи нашу спільну Перемогу. Трудовий шлях Михайла Виговського розпочався у далекому 1980 році. Тоді, відразу після закінчення Житомирського культосвітнього училища, молодий і сповнений енергії спеціаліст повернувся у рідне село Корчівка, де отримав посаду завідувача сільським закладом культури.
З перших днів клуб зажив яскравим життям: репетиції, концерти, молодіжні вечори та огляди художньої самодіяльності, у яких завзято брав участь і сам керівник. За роки сумлінної праці Михайло Виговський здобув чимало нагород, грамот та подяк від відділу культури і туризму районної державної адміністрації. Двічі (у 2008 та 2009 роках) ставав переможцем за підсумками року, а його портрет прикрашав районну Дошку Пошани.
Співуча родина з міцним корінням
Любов до української пісні пан Михайло проніс через усе життя. Його улюблені композиції – «Черемшина», «Два кольори», «Півонії та мальви», а також творчість незмінного Іво Бобула.
Ця любов передалася дітям і онукам подружжя Виговських. Сини Сергій та Олександр зростали в атмосфері творчості. Сьогодні родина Виговських – це справжній сімейний ансамбль: внучки Марія та Софія – вихованки школи мистецтв Пулинської селищної ради, чиї виступи регулярно радують слухачів на місцевих та обласних сценах. Внучка Стефанія зачаровує своєю творчістю глядачів у місті Буча, де мешкає сім’я сина Сергія.
Сьогодні реалії диктують нові пріоритети. «У складні часи довелося жити нам і нашим дітям, – зауважує Михайло Виговський. – Тож ми маємо робити все, що можемо, для прискорення нашої Перемоги».
Родина пана Михайла тримає стрій на різних напрямках: син Олександр несе службу в лавах Національної гвардії України. Син Сергій обіймає посаду завідувача гуманітарним відділом Бучанської РДА, разом із дружиною Оленою виступає на благодійних концертах на підтримку Збройних Сил України.
У час повномасштабної війни дехто може хибно вважати, що розваги й концерти не на часі. Тому в Корчівському клубі роблять ставку на тематичні вечори, які поєднують духовне збагачення зі збором коштів для наших Захисників. Завдяки небайдужості односельців протягом року вдалося зібрати понад 15 тисяч гривень. Ці кошти передано до Громадської організації «Благодар – 2024» на потреби земляків-військових.
Михайло Виговський висловлює щиру вдячність мешканцям сіл Корчівка та Липівка за постійну допомогу продуктами та коштами, а також окремо дякує односельцям Івану Сліпченку та Тетяні Лисюк, які завжди готові підставити дружнє плече допомоги.
З нагоди професійного свята – Дня працівників культури і аматорів народного мистецтва – пан Михайло адресує найтепліші вітання своїм колегам. Він зичить усім міцного здоров’я, невичерпної енергії та незламності утримати свій культурний «фронт», від якого залежить духовне майбутнє нашої країни.
«Михайло Виговський – представник надзвичайно талановитої родини, у якій талант передається з покоління в покоління: від батька – до синів, а тепер і до онучок. Якби існувала номінація «Мистецька династія», чи щось подібне, то Виговські, без сумніву, були першими, хто спадає на думку. І особливо цінно, що вони не просто мають талант, а щедро діляться ним із громадою: колись на сцені поруч із Михайлом були сини, Сергій та Олександр, а сьогодні тішать нас своїми виступами внучки – Марія і Софія, – розповідає очільниця Відділу гуманітарного Пулинської селищної ради Лариса Громська. – Михайло Володимирович — це людина, на яку завжди можна покластися під час підготовки й проведення наших заходів. Він і чудовий соліст, і надійний помічник у всіх організаційних справах – від творчих задумів до найпрактичніших завдань. У рідному селі його поважають, цінують і довіряють йому. Саме на таких людях, щирих, талановитих і небайдужих, тримається культура нашої громади. Тож нехай ще довго звучить його голос, не згасає натхнення, а родинний талант і надалі дарує людям радість!».
Підготувала Катерина Черниш
You cannot copy content of this page
