Плетіння маскувальних сіток – це один із видів волонтерства, до якого може долучитися кожен/кожна із нас. Для цього потрібно не багато: час, вільні руки та бажання допомогти.
Але скільки б не виготовляли їх волонтери, маскувальних сіток завжди мало. Вони зношуються, рвуться, перестають відповідати сезону, а на фронт прибуває все більше нової техніки, яка потребує захисту.
«Робота трудівниць Волонтерського осередку – це приклад для кожного з нас, – мовить Надія Сірик, Голова Правління Пулинського громадського центру. – Завдяки їхній щоденній кропіткій праці виконуються десятки замовлень на маскувальні сітки щотижня! Задля підтримки волонтерок ми популяризуємо їхню справу серед дітей та молоді, залучаємо підростаюче покоління до підготовки матеріалів для плетіння на зустрічах і в таборах».
Пані Надія розповідає, що при підготовці до VII Лавандового фестивалю з’явилась ідея провести майстер-клас із плетіння сіток на лавандовій локації задля залучення більшої кількості людей до цієї важливої у час війни справи.
Гості фестивалю, особливо з інших громад, з цікавістю долучалися до плетіння та захоплювалися майстерністю пулинських волонтерок. Особливу увагу викликав механізм нарізання стрічок для сіток, створений Іваном Давидовичем Тимощуком.
Частину благодійних внесків із Лавандового фестивалю спрямовано на закупівлю матеріалів, вартість яких зростає з кожним місяцем. Вже придбано сітку для основи вартістю 1999 грн 80 коп та спанбонд вартістю 3800 грн. Окрім того, вартість доставки досить габаритних матеріалів складає 485 грн.
– Ми вдячні кожному внеску, кожній гривні, – говорить Наталія Пашківська, лідерка Волонтерського осередку. – Та не менш важливим для нас є час, який готові приділити люди плетінню сіток. Влітку волонтерів меншає, а замовлень стає тільки більше. Тому я вкотре запрошую усіх, у кого є хоч година вільного часу, доєднатися до спільної справи на території Пулинського ліцею (приміщення колишнього автокласу). Разом ми зможемо більше!
– Пам’ятаю, як і я вагалася вперше йти плести сітки, адже не знала нікого з інших волонтерів, – поділилася Олена Бондарчук. – А сьогодні для мене це не лише місце, де я можу допомагати нашим захисникам, а й простір для спілкування та підтримки. За розмовами та співами у компанії волонтерок ми можемо сплести сітку розміром два на сім метрів менше ніж за дві години!»
Наші захисники на передовій докладають максимум зусиль, щоб давати відсіч окупантам. Ми ж у тилу маємо робити усе можливе, щоб підтримувати їх. Об’єднавшись, ми стаємо сильнішими, а наша допомога ефективнішою!
Яна Лозінська, менеджерка соціальної сфери Пулинського громадського центру
Без дозволу авторки заборонено передрук фото і матеріалу з публікації
You cannot copy content of this page
