Коли в Україні відбуваються військові дії, усі, хто в тилу, мають робити внесок у наближення перемоги. Коли є бажання допомагати, то знайдуться і спосіб, і сили, і засоби. Це доводить пенсіонер з Пулин Іван Тимощук, котрий змайстрував станок, щоб полегшити роботу волонтерського осередку Пулинського ліцею. Про цікаву ініціативу читайте далі.
– Зазвичай спанбонд для маскувальних сіток нам безкоштовно ріже швейна фабрика, – розповідає координаторка волонтерського осередку Наталія Пашківська. – У вихідні дні, коли маємо термінове замовлення на виготовлення сіток, або ж коли швейна фабрика завантажена роботою, тканину ріжемо на місці пристроєм, який змайстрував Іван Тимощук. Іван Давидович приходить і нарізає спанбонд, постійно удосконалюючи станок.
Нарізати тканину ножицями було дуже довго. Побачивши в Інтернеті саморобний пристрій для нарізання тканини, волонтерки звернулися до Івана Давидовича з проханням змайструвати щось подібне.
– Я переглянув відео, зрозумів принцип дії станка і почав підбирати деталі, адже креслень у мене не було. З квадратної металевої труби, яку дав Юрій Чайківський, зварив раму. Кілька деталей взяв від велосипеда, дещо їх переробив. Дерев’яний барабан, на який накручується станок, теж вирізав сам, – розповідає Іван Тимощук.
75-річний пулинець розповів про принцип роботи пристрою: «Рулон спанбонду встановлюю на раму, далі подаю на ріжучий апарат, що складається з 32 ножів по 3 см. Смужки накручую на дерев’яний барабан з віссю та спеціальними пазами, – розповідає майстер. – Оскільки спанбонд має здатність дещо розтягуватися, то крайні смужки виходять трохи тонші. Перших 7-10 метрів нарізає дуже гарно, а тоді тканина починає натягуватися. Ось думаю, як удосконалити виріб, щоб пришвидшити процес нарізання тканини».
Вже багато років Іван Тимощук очолює пулинську ветеранську організацію, члени якої за можливості допомагають ЗСУ. Кілька представниць організації плетуть маскувальні сітки, в’яжуть теплі шкарпетки для військових, долучаються коштами та матеріалами для виготовлення окопних свічок та придбання ліків для захисників.
– Я вдячна Івану Давидовичу, котрий нас завжди слухає та приходить на допомогу, а також нашим невтомним волонтеркам. Кожного дня вони приходять у майстерну, як на роботу, і плетуть по 2,5 сітки за день. Раніше плели максимум півтори маскувальні сітки, але зараз дуже багато замовлень від воїнів-земляків. Приємно, що люди відгукуються на наші прохання і приносять теплі речі та ліки. Дякую усім за небайдужість. Разом допоможемо – разом переможемо!» – мовила Наталія Пашківська.
Марія Мосійчук,
журналістка медіацентру «Вісті»
You cannot copy content of this page
