Житомирська область,
смт Пулини
Сьогодні:
Вівторок, 17 листопада
icon clock17.11.2026
icon eye48
ЛЮДИ НОВИНИ

«Просто не можу залишитися осторонь»: Тетяна Трохліб – про допомогу Захисникам і професійне зростання

Допомога ветеранам війни, демобілізованим Захисникам та їхнім родинам – це робота, у якій не буває універсальних рішень. Кожне звернення має свої обставини й потреби, а за професійною консультацією нерідко стоять людські долі. Тому для фахівця із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб важливо не лише знати, куди скерувати людину та які документи допомогти оформити, а й постійно поповнювати власний багаж знань, переймати досвід колег і знаходити відповіді на складні запитання.

Саме з таким розумінням своєї роботи фахівчиня із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб Пулинської громади Тетяна Трохліб 9 листопада долучилася до навчання та підтвердження кваліфікації, яке відбулося в Києві. Захід організувала громадська організація «Платформа відновлення людського капіталу. РеСтарт» у партнерстві з Міністерством у справах ветеранів України. Навчання тривало з 10:00 до 18:00 та зібрало фахівців із різних областей і територіальних громад України.

За словами пані Тетяни, на посаді фахівчині вона працює вже рік і чотири місяці. Упродовж цього часу, окрім безпосередньої роботи зі зверненнями ветеранів та демобілізованих осіб і їхніх родин, внесення даних у систему «е-Ветеран» та CRM-систему, Тетяна Трохліб регулярно долучалася до різноманітних тренінгів, семінарів, лекцій та інформаційних зустрічей. Також організовувала заходи для військовослужбовців, долучалася до подій у межах співпраці з благодійними організаціями «Рокада», «Карітас», «Дім ветерана» тощо. Утім, більшість навчань проходила дистанційно. Цього разу вирішила, що має пройти навчання офлайн.

– Я розуміла, що для того, аби якісно допомагати людям, які до мене звертаються, – нашим Захисникам, ветеранам війни, демобілізованим особам та їхнім родинам, – потрібно постійно поглиблювати свої знання. Тому звернулася за порадою до фахівчині із супроводу ветеранів у Житомирській області. Вона рекомендувала написати лист до громадської організації «Платформа відновлення людського капіталу. РеСтарт». Я подала заявку, її схвалили, і мене запросили на навчання, – розповідає пані Тетяна.

Фахівчиня зізнається: з огляду на безпекову ситуацію та постійні повітряні тривоги дорога до столиці викликала певне хвилювання. Однак бажання отримати нові знання та стати ще кориснішою для тих, хто потребує підтримки, переважило. І, як виявилося, поїздка була недаремною.

Навчання пані Тетяна оцінює як надзвичайно змістовне, насичене інформацією та практичними завданнями. Програма поєднувала теоретичну частину, обговорення, роботу в групах і формат запитань-відповідей. Учасники розглядали реальні проблемні ситуації, з якими стикаються у своїй професійній діяльності, ділилися напрацюваннями та шукали можливі шляхи їх вирішення.

– Було дуже цікаво, змістовно й досить розгорнуто. Ми отримали багато корисної інформації, розглядали практичні кейси, мали можливість поставити чимало запитань. Особливо цінними були обговорення проблемних ситуацій, які виникають безпосередньо в роботі фахівців. Адже це не просто теорія – ми говорили про те, із чим стикаємося щодня, – ділиться співрозмовниця.

Окрему увагу під час зустрічі приділили взаємодії фахівців із представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Вони розповіли про особливості своєї роботи, а також пояснили основні механізми й умови співпраці з фахівцями із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб.

Не менш важливою стала й можливість познайомитися з колегами з інших регіонів. Групові завдання сприяли спілкуванню, обміну досвідом та пошуку спільних рішень. Зокрема, землячка познайомилася і знайшла спільну мову з фахівцями із Сум та Ємільчинської громади.

Під час спілкування з’ясувалося, що організація роботи фахівців у громадах може відрізнятися. Наприклад, у Пулинській громаді така посада передбачена при селищній раді, тоді як в окремих громадах фахівці із супроводу працюють також на базі медичних закладів. І це, як зауважує Тетяна Трохліб, має значення, адже потреби людей, які повертаються з війни або проходять лікування після поранень, часто виходять далеко за межі звичайного інформаційного консультування.

Фахівчиня розповідає, що на практиці допомагає не тільки ветеранам війни та демобілізованим Захисникам, а й діючим військовослужбовцям, які перебувають на лікуванні в місцевій лікарні. І тут її робота набуває особливого виміру. Йдеться не лише про роз’яснення прав, можливостей та соціальних гарантій, заповнення анкет у системах «е-Ветеран» і CRM‑системі та ведення щотижневої звітності. Іноді необхідно допомогти з виготовленням документів та оформленням банківської картки, встановленням групи інвалідності, укладанням декларації із сімейним лікарем.

– Спілкуватися з ветеранами та демобілізованими Захисниками, допомагати їм мені нескладно. Але мої особисті можливості й ресурси обмежені – передусім фінансові та транспортні. Адже коли йдеться про військових, які перебувають у лікарні, допомога не обмежується інформаційним супроводом. Іноді потрібно придбати необхідні речі, допомогти з документами, вирішити інші побутові питання. Я розумію, у якому фізичному стані перебувають ці люди, і просто не можу залишитися осторонь, – говорить Тетяна Трохліб.

Водночас фахівчиня не залишається сам на сам із професійними викликами. За її словами, щовівторка відбуваються робочі наради за участю керівника обласної державної військової адміністрації та інших спеціалістів. Під час них обговорюють проблемні питання, з якими стикаються фахівці в різних громадах, шукають рішення та діляться досвідом. І це ще раз підтверджує: система супроводу ветеранів потребує постійної взаємодії, професійного розвитку та налагодженої співпраці між різними установами й службами.

Навчання у Києві стало для Тетяни Трохліб не просто черговим пунктом у професійному календарі. Це можливість побачити свою роботу ширше, почути колег, які мають схожі виклики, отримати практичні інструменти та ще раз переконатися, наскільки важливо не зупинятися у власному розвитку. Адже за кожним зверненням до фахівця із супроводу – людина, яка часто потребує не лише правильної відповіді, а й уваги, розуміння та конкретної допомоги.

You cannot copy content of this page