21 березня – найпоетичніша дата у календарі – Всесвітній день поезії. Одним із найкращих визначень потрібності поетичного слова є фраза легендарної Ліни Костенко: «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі».
У професійний день поетів хочемо вас познайомити з талановитою жителькою села Кошелівка – Любов Петренко. Вона 30 років пропрацювала вчителькою. Своїм найбільшим захопленням вважає написання віршів.
– Люблю поезію з дитинства, – зазначає пані Любов. – У юності з Божим натхненням і любов’ю до України почала писати перші свої вірші. Захопилася цією справою. Маю поетичний зошит, в якому нотую свої творіння. Нині більшість моїх поетичних рядків присвячені рідному краю та воїнам-захисникам.
Україно!
Україно, Україно,
Рідна моя ненько!
Як подумаю про тебе –
Защемить серденько.
Що там говорити:
Ніде правди діти.
Ми твої щасливі діти
І нещасні діти.
І куди б нас доля
В світі не занесла,
Нехай Божа воля
Наче в човні весла.
Нас провадять всюди
Добрі і злі люди.
Береже на морі,
Береже на суші
І рятує владно
Наші черстві душі.
Пам’ятаймо місце,
Де ми народились,
Пам’ятаймо слово,
Що нам говорилось.
Пам’ятаймо всюди,
Що усім ми люди.
Мандруймо вкраїнці
По Божій стежинці!
You cannot copy content of this page
