Протягом тижня українські медіа зазнали фішинг-атаки під виглядом запрошення на конференцію: підозрілі листи на електронну пошту отримали медіацентр «Вісті», громадська організація «Інститут масової інформації» та ще багато локальних медіа із різних областей країни.
Так, 11 серпня близько дев’ятої години вечора на електронну пошту газети «Вісті» надійшов лист від Elena Khudoley, в якому дякувала за проявлений інтерес до участі у конференції: «Будемо вдячні за підтвердження вашої участі. Захід буде проведено в онлайн-форматі. Після підтвердження участі ви отримаєте програму заходу та необхідні матеріали. Просимо надати відповідь найближчим часом. Дякуємо за співпрацю!».
Директор медіацентру «Вісті» Денис Войтенко, прочитавши цей лист, був здивований, адже жодної заявки на участь у конференції редакція не подавала. Тому проігнорував його та нічого не написав у відповідь.
Наступного дня, 12 серпня о 15:24 год., на сайті та Фейсбук-сторінці Інституту масової інформації з’явилася стаття про фішинг-атаку українських медіа. Зокрема, колеги зазначали наступне: «Кілька українських онлайн-медіа та Інститут масової інформації отримали фішингові листи з нібито запрошенням на онлайн-конференцію. Зловмисники намагалися встановити листування, щоб під виглядом реєстрації на захід виманити дані для входу до поштових акаунтів».
Під постом свої коментарі написали понад 40 представників медіа-спільноти та зазначали про надходження на електронні скриньки подібних підозрілих листів.
У коментарі ІМІ експерт Лабораторії цифрової безпеки Максим Луночкін зазначив, що наразі немає доказів, що фішингова кампанія спрямована саме на медіа, а її організаторів поки не вдалося встановити. За його словами, зловмисники використовують поширену схему із запрошенням на онлайн- або офлайн-конференцію, щоб згодом виманити облікові дані користувачів.
«Ми спостерігаємо чергову фішингову кампанію, де зловмисники використовують схожу схему: запрошують узяти участь у заході, онлайн- чи офлайн-конференції, очікують відповіді від жертви з підтвердженням участі. Наступним повідомленням надсилають посилання на фішинг або шкідливе програмне забезпечення», – пояснив Максим Луночкін. Він додав, що такі повідомлення можуть надходити через різні канали зв’язку – електронну пошту, Signal, WhatsApp, інші месенджери та соціальні мережі. Водночас зловмисники можуть видавати себе за реальних людей або організації.
За словами експерта, у випадку з листами, які отримали українські медіа, зловмисники намагаються викрасти логіни та паролі до облікових записів Ukr.net.
«Якщо жертва відповіла – їй надсилають лист нібито з посиланням на реєстрацію. А насправді за текстом захований гіперлінк на фішинговий сайт, який імітує сторінку входу в сервіс UKR.net», – розповів експерт.
Водночас Максим Луночкін наголосив, що наразі немає доказів того, що ця кампанія спрямована саме на медіа чи редакції. Також поки немає даних, хто саме ініціював цю кампанію.
Інститут масової інформації звертає увагу журналістів на потребу перевіряти подібні повідомлення, навіть якщо вони не видаються класичним спамом або розсиланням зловмисників.
You cannot copy content of this page
