Велика війна, яка триває майже три роки, об’єднала працівників місцевого самоврядування навколо спільної мети – стати потужним тилом для наших воїнів, опорою для внутрішньо переміщених осіб і надійним захистом для всього населення громади. День у день самоврядовці-посадовці невтомно та відповідально працюють задля досягнення цих цілей. Серед них досвідчена і добра серцем очільниця Мартинівського старостинського округу Ольга Цезарівна Зубрицька. Вона відверто розповіла «Вістям» про свою головну місію у житті та що дає сили не здаватися попри труднощі у вихорі професійних буднів.
– Я народилася у мальовничому селі Соколів. Тато Цезар Каліксович працював водієм, а мама Марія Яремівна була деякий час очільницею закладу культури, мала досвід роботи на фермерському господарстві та прожила 83 роки. Ось нещодавно (у жовтні 2024 р.) відійшла у Вічність. Дякую своїм батькам за виховання, життєву мудрість і за моїх братів та сестер. Нас усіх було шестеро в сім’ї, а я – найстарша, – мовить Ольга Цезарівна. – Маю агрономічну спеціальність, адже вчилася у Житомирському сільськогосподарському технікумі. Працювала у колгоспі ім. Крупської. У 1993 році стала секретарем Мартинівської сільської ради.
У 2010 р. Ольга Зубрицька очолила сільраду. Після реформи децентралізації та утворення Мартинівської громади знову стала секретарем.
Через три роки відбулося укрупнення ТГ. Тому із 2020 р. пані Ольга є очільницею старостинського округу.
– Професійні будні насичені турботою про земляків. І так уже 32 роки! – зазначає Ольга Цезарівна. – Подобається допомагати мешканцям старостинського округу вирішувати проблеми. Мабуть, це моя головна місія у житті. Мої втому і заклопотаність можуть зрозуміти лише колеги та рідні. Інколи трапляються ситуації, коли важко працювати і виникає бажання зупинитися. Перші, хто не дають мені це зробити, – близькі люди. Діти – син Олег і дочка Тетяна – головна мотивація не здаватися. Вони та онуки (маю 5 онучок і 2 внуків) – додають потужних сил триматися попри все. Обожнюю проводити з ними час. Щаслива допомагати школяркам виконувати домашні завдання та дуже радію сімейним моментам, коли усі приїздять додому у гості. Я виросла у великій родині, тому турбуватися про когось – це моя найбільша потреба у житті.
Вітаю колег із професійним святом і бажаю кожному/кожній сил та наснаги на добрі справи, впевненості у кращому майбутньому, порозуміння та єдності заради добра і благополуччя мешканців Пулинської громади. І головне – мирного неба над нашою Україною! Вистоїмо, витримаємо та переможемо!
Записав Денис Войтенко
You cannot copy content of this page
