Нещодавно у Пулинському громадському центрі сталася важлива подія. Своє 100-річчя відзначила мешканка «Будинку для вдів» Зінаїда Дмитрівна Карпова. У свій поважний вік вона любить шити, бере активну участь у житті громадського центру та допомагає Пулинському волонтерському осередку. Ювілярка має свою філософію, що, попри виклики долі, допомагає бути оптимісткою та нести у світ добро. Як киянка потрапила у наш край, про її непросту життєву історію та поради від довгожительки, читайте далі.
У свої 100 років Зінаїда Карпова не втратила жіночого шарму, любить гарний одяг, капелюшки та шалики, фарбує нігті та губи. Ці звички видають у літній жінці міську пані, адже все життя вона жила у столиці та працювала у державних структурах.
У Зінаїди Дмитрівни непроста доля. У 1992 році помер її чоловік. Єдиний син помер від хвороби молодим. Певний час проживала у племінниці (теж літнього віку, на жаль, під час війни померла за кордоном) у Житомирі. Саме там познайомилася з пулинцями і дізналася про «Будинок для вдів», котрий відкриває двері для самотніх літніх людей.
– Зінаїда Карпова приїхала до нас 10 років тому, коли їй було 90, – розповідає директорка Пулинського громадського центру Надія Сірик. – Це активна, добра, дружелюбна, щедра людина з гарним почуттям гумору. Нам є чому у неї повчитися. Зінаїда Дмитрівна любить спілкуватися з молоддю, допомагає нашим волонтерам, відвідує концерти і заходи.
Ще донедавна ювілярка брала участь у роботі швейної майстерні та нарізала стрічки для маскувальних сіток, допомагаючи нашим захисникам. Щоб бути у формі, Зінаїда Карпова дбає про своє здоров’я і кожного дня робить зарядку та вправи для суглобів.
Із рідних Зінаїда Дмитрівна має лише двоюрідного онука літнього віку (нині мешкає за кордоном) та 20-річного правнука Даниїла. Окрім колективу Пулинського громадського центру та мешканок «Будинку для вдів», зі сторіччям ювілярку вітало керівництво Пулинської громади. Справжньою несподіванкою став візит правнука Даниїла, з яким пані Зінаїда не бачилася більше 10 років.
У День народження ювілярці подарували солодощі та багато квітів, а ще нове віяло, парфуми і помаду. Зінаїда Карпова побажала гостям: «Живіть довго, але чесно».
Не обійшлося і без сумних ноток: «Мабуть, Бог просто забув про мене». Ні, не забув! Шановна Зінаїдо Дмитрівно, ваша місія на Землі ще не виконана, тож бажаємо вам здоров’я, щоб і надалі надихати людей робити добро.
Марія Мосійчук
You cannot copy content of this page
