На жаль, у непростий воєнний час, коли громадяни мали б дбати про кожний клаптик української землі, ми змушені повертатися до «старої» теми – сміття. Нещодавно журналісти медіацентру «Вісті» намагалися достукатися до сумління недобросовісних жителів Пулинської громади, котрі ночами підкидають хатній непотріб до громадських сміттєвих контейнерів. Про це йшлося у № 7 тижневика «Вісті» від 21 лютого у публікації «Мальовниче місце недобросовісні пулинці перетворюють на смітник».
Поблизу ставка «Бровар» для комфорту рибалок та відпочиваючих був встановлений великий сміттєвий контейнер. Але через «добродіїв», котрі почали приносити сміття мішками, його забрали. Неприємна ситуація мала б вирішитися, але тепер пакети з побутовими відходами приносять до невеликих сміттєвих урн. Якщо вони заповнені, то люди вчиняють по-свинські і залишають сміття поряд, або ж відносять трохи далі і звалюють його у канаву.
У коментарях під постом про сміття у мережі Фейсбук дехто, за звичкою, почав звинувачувати у всьому місцеву владу та працівників водоканалу. Втім знайшлося кілька свідомих опонентів, котрі заперечили: «Смітять люди, а винна чомусь влада».
Для тих, хто забув, нагадуємо, у Пулинах функціонує комунальне підприємство «Пулинський водоканал», працівники якого на постійній основі централізовано збирають і вивозять тверді побутові відходи від населення. Ця послуга коштує 15 гривень на місяць на одну особу. Працівники водоканалу двічі на місяць у визначені дні забирають пакети (чи навіть мішки) зі сміттям просто з-під домівок. На жаль, замість того, щоб чесно сплатити ці кошти за вивіз сміття, «кмітливі» жителі селища підкидають свій непотріб сусідам або у громадські смітники.
Сміттєві урни та контейнери у громадських місцях прибирають навіть частіше, ніж згідно графіка. Парадокс у тому: чим частіше прибирають, тим більше люди смітять. Ці особи прекрасно розуміють, що вчиняють незаконно і не по-людськи, адже сміття позбуваються ночами, щоб їх ніхто не бачив.
– Ще влітку такої проблеми не було. Великий контейнер заповнювався повільно і раз на два тижні працівники водоканалу вивозили сміття за графіком. Але восени недобросовісні громадяни почали приносити до ставка своє хатнє сміття. Взимку ситуація тільки погіршилася. Дійшло до того, що кожні три дні слід було вивозити сміття. Саме з цих причин тиждень тому сміттєвий контейнер поблизу «Бровара» зовсім забрали, залишивши лише урни, – ситуацію коментує начальник відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та інфраструктури Іван Кайданюк. – Важко сказати чи сміття приносять жителі селища, чи хтось машиною привозить з інших населених пунктів. Але ми обов’язково вичислимо, хто такий «хитрий», складемо протокол, випишемо чималий штраф, а головне надамо розголосу, хто саме засмічує наше селище.
Також наші журналісти дізналися, що з метою виявлення порушників, планують встановити камери відеонагляду. Отож, той, хто нахабно засмічує мальовниче місце поблизу ставка, має всі шанси стати «популярним».
Пулинський громадський центр закликає земляків поважати працю волонтерів, котрі реалізовують проєкт «Зелені Пулини»
– Однією з гострих проблем українського суспільства є стихійні сміттєзвалища. Їх кількість постійно зростає, і не лише за межами населених пунктів. Сортуючи відходи, можна робити дві добрі справи: зменшувати його кількість на полігонах та отримувати вигоду від реалізації вторинної сировини. Так, наприклад, кожен може окремо збирати пластик, скло, папір, картон, а органічні рештки використовувати у компостуванні. Від цього виграє кожен житель та навколишнє середовище вцілому, – мовить очільниця Пулинського громадського центру Надія Сірик.
Прибиранням сміття навколо водойми «Бровар» колектив Пулинського громадського центру разом з волонтерами займається з початку створення цієї громадської організації – з 2009 року. Колись заїзд до будівлі був невеличким стихійним сміттєзвалищем. Регулярні прибирання не допомагали, тож тут встановили невеликий дерев’яний паркан і сміття значно поменшало. З часом на прохання працівників Пулинського громадського центру Пулинська селищна рада встановила урни на тротуарах, щоб було куди викидати папірці та пластикове пакування перехожим та відпочиваючим біля водойми.
– Минулого літа рибалок та відпочиваючих влітку побільшало, і сміття вже не поміщалося в урни. Тож ми знову звернулися до керівництва громади з проханням встановити великий контейнер. Хочу відмітити, що з появою контейнера територія навколо водойми стала значно чистішою. Аж доти, доки мешканці Пулин не почали вивозити своє хатнє сміття і «підкидати» його у цей контейнер, – розповідає Надія Сірик. – Мені доводилося кожні кілька днів звертатися до працівників «Водоканалу», аби контейнер очистили. Крім того наші працівники і волонтери змушені регулярно прибирати те, що вже розніс вітер чи розтягнули собаки по всій території. І так щотижня. З нашого бажання допомогти підтримувати чистоту навколо мальовничого ставка вийшло стихійне сміттєзвалище. Тож контейнер забрали до літнього періоду. Але проблема нікуди не ділася. Сміття у пакетах і без них пулинці продовжують привозити щодня і залишати біля урн.
Також керівниця громадської організації зазначила, що починаючи з вересня 2017 року і дотепер Пулинський громадський центр реалізує проєкт «Зелені Пулини», започаткований Волонтером Корпусу Миру в Україні Дейкваном Джу. У рамках цього проєкту було створено просвітницьку програму для учнів шкіл Пулинської громади, передано школам та встановлено контейнери для сортування відходів, а також встановлено п’ять інформаційних екранів для просвітницьких постерів, які всі ці роки ми регулярно оновлюємо. Кожного року у таборах для дітей і підлітків працівники Центру проводять окремі заняття на екологічну тематику, де навчають сортувати відходи задля їх зменшення, компостувати органічні відходи, розповідають про надзвичайну шкоду спалювання сухого листя та трави тощо. Разом із дітьми часто організовують толоки та збирають сміття навколо «Бровара».
– Дуже прикро, що приклад дорослих вчить зовсім протилежному: смітити, «підкидати» своє сміття сусідам чи то вивозити у канави і ліси, або спалювати і тим самим отруювати повітря. Адже при згорянні листя та рослин виділяються важкі метали, чадний газ, окис азоту й багато інших канцерогенних сполук. А така речовина як бензопірен може викликати ракові захворювання. Крім цього, їдкий дим особливо небезпечний для дітей, у яких чутлива імунна система, літніх людей, які мають серцево-судинні, алергічні захворювання та проблеми дихальних шляхів, особливо астматиків, – наголошує пані Надія.
Пулинський громадський центр звертається до мешканців громади із закликом до змін. Не перший рік ми воюємо із зовнішнім ворогом, який хоче знищити нас. Але не менш підступним є внутрішній ворог, який живе у нас самих і нехтує заборонами, як от спалювання сухих рослинних залишків, забруднення побутовими відходами навколишнього середовища та мальовничих куточків рідної Пулинщини.
Марія Мосійчук,
Фото надав Пулинський громадський центр
You cannot copy content of this page
