7 липня минуло 3 роки, як у боях за Україну загинув захисник із Ягодинки Андрій Бурківський. Напередодні третьої річниці його загибелі рідні, друзі та побратими вшанували пам’ять про захисника, підготувавши презентацію про життя та військові будні полеглого Героя.
Бойовий шлях Андрія Бурківського розпочався 5 серпня 2014 року. Тоді його призвали до Новоград-Волинської розвідувальної частини. Через місяць навчань він вже був у Донецькій області у селищі Миронівське. За рік і 1 місяць служби в АТО розвіднику довелося побувати у різних куточках Донбасу.
З початку повномасштабного вторгнення ворога досвідчений військовий, оператор взводу радіорозвідки Андрій Петрович Бурківський знову став на захист України.
7 липня 2022 року у зоні бойових дій наш земляк загинув унаслідок поранень несумісних із життям. Це сталося під час ворожого обстрілу у Бахмутському районі на Донеччині.
За самовіддану службу Андрій Бурківський нагороджений відзнакою Президента Укрїни, трьома медалями за участь в АТО та грамотами Пулинської селищної ради. Має нагрудний знак «Гвардія», посвідчення і значок учасника бойових дій і ветерана війни. Військовослужбовець був активним членом Пулинської регіональної спілки учасників бойових дій.
6 липня 2025 року батьки, діти, дружина, рідні, друзі та побратими Андрія Бурківського зібралися біля Алеї Героїв у Пулинах та поклали квіти до його портрета. Затим присутні віддали шану усім загиблим воїнам Пулинської громади біля пам’ятного знаку «Воїнам, захисникам Вітчизни». Тут на мультимедійній дошці переглянули фотоспогади про Андрія Бурківського, який був чудовим сином, батьком, чоловіком, дідусем, другом, побратимом…
Присутні вирушили на кладовище у с. Ягодинка, де похований Андрій Бурківський.
Поклавши квіти на могилу воїна, зустріч продовжилася у сільському клубі, куди завітали односельці. Батьки, діти, дружина та друзі згадували, якою щирою людиною був їхній Андрій.
Про те, яким воїн з позивним «Дрон» був на службі, розповіли його побратими Андрій Корнійчук та воїн 58 бригади, головний сержант роти Анатолій Дементій.
Виступаючі зазначили, що підрозділ, у якому служив Андрій Бурківський – це вмотивовані, сміливі та відповідальні добровольці: «Андрій був правильним хлопцем, правильним побратимом, хорошою людиною». Анатолій Дементій вручив Ніні Миколаївні – матері Андрія Бурківського – прапор бригади з підписами побратимів. Донька побратима продекламувала чуттєвий вірш про полеглих на війні, чим розчулила присутніх на зустрічі. На завершення пролунав Гімн України – символ вільної незалежної держави, яку українці понад 10 років відстоюють ціною власних життів.
Підготувала Марія Мосійчук
You cannot copy content of this page
