30.10.2026

69

ІСТОРІЯ ЛЮДИ НОВИНИ

Євроінтеграція України: воїн і депутат селищної ради Юрій Лисюк розповідає про найголовніші аспекти приєднання нашої країни до ЄС

Євроінтеграція для України – це не просто політичний курс чи офіційна декларація. Це стратегічний вибір і цивілізаційний поворот нашої держави від колишніх радянських устроїв до Європейської родини, яка гарантує безпеку, економічний розвиток, демократичні свободи та верховенство права. Про реалії та виклики євроінтеграційного шляху журналісти газети «Вісті» поговорили із депутатом Пулинської селищної ради, ветераном російсько-української війни Юрієм Лисюком.

– Пане Юрію, що означає для України членство в Євросоюзі?

– Бути членом ЄС – це підтримувати європейські цінності, верховенство права та геополітичну стабільність, а саме:

• Перехід на європейську модель суспільства, де діють рівність прав, повага до людської гідності та абсолютна нетерпимість до корупції;
• Реформування судової та правоохоронної систем за найвищими стандартами, що забезпечить принцип «один закон для всіх»;
• Спрощений доступ до єдиного ринку ЄС, що стимулює експорт, залучає іноземні інвестиції та створює нові робочі місця;
• Масштабну фінансову та матеріальну допомогу Євросоюзу на відбудову та реформування країни;
• Остаточний розрив із радянським та російським імперським минулим, а також зміцнення суверенітету через політичний союз 27 країн Європи.

Усі ці аспекти є життєво необхідними для нашої держави та кожного її громадянина. Тож від перших років незалежності Україна стала на шлях євроінтеграції – шлях, який виявився складним і тернистим.

– Розкажіть, будь ласка, як усе починалося: про 30 років боротьби за європейський вибір.

– Шлях України до об’єднання з Європою триває вже понад три десятиліття й охоплює кілька ключових етапів:

1. Перший крок (1994-1998 роки). Офіційний відлік юридичних відносин розпочався у 1994 році з підписання Угоди про партнерство та співробітництво, яка набрала чинності у 1998 році. Це заклало фундамент для політичного діалогу та економічної співпраці.
2. Другий крок. Євроатлантичний курс та Помаранчева революція (2004-2005 роки). Прагнення суспільства до демократичних змін дали поштовх для прийняття Плану дій «Україна — ЄС» у 2005 році, що наблизило наше законодавство до європейських норм.
3. Третій крок. Революція Гідності (2013-2014 роки). Відмова тодішнього керівництва держави підписати Угоду про асоціацію викликала масові протести на Майдані — Євромайдан. Українці вимушені були зі зброєю в руках та ціною власних життів відстоювати європейський вибір. Вже у 2014 році було підписано історичну Угоду про асоціацію з ЄС, яка повноцінно запрацювала у 2017 році.
4. Четвертий крок. Отримання статусу кандидата (2022 рік). Повномасштабне вторгнення росії прискорило історичні процеси. 28 лютого 2022 року Україна подала офіційну заявку на членство, а 23 червня 2022 року одностайним рішенням лідерів ЄС отримала статус кандидата.

Сьогодні євроінтеграція перейшла у фінальну стадію: тривають офіційні переговори про вступ та адаптація українського законодавства до стандартів Євросоюзу.

– Що, на вашу думку, є ключовим у процесі євроінтеграції України?

– Євроінтеграція України – це тривалий процес, який розпочався з моменту проголошення нашою державою незалежності. На мою думку, євроінтеграція – це насамперед можливість остаточно вирватися з «братських» обіймів нашого одвічного ворога. І для цього українці мають змінити свій світогляд та позбутися «совка» у мисленні.

Євроінтеграція передбачає верховенство права, нетерпимість до корупції, повагу до людської гідності та доступ українського виробника до одного з найбільших ринків світу. Це гарантія розвитку підприємництва в Україні, створення нових робочих місць та підвищення соціальних стандартів.

На жаль, довготривала політична криза та тяжкий економічний стан створюють суттєві перепони на цьому шляху. Сьогодні ми можемо спостерігати навіть спотворення методів євроінтеграції: підвищення податків, тиск на малий і середній бізнес, обмеження місцевого самоврядування нам часом подають як «європейські вимоги» замість того, щоб ухвалювати закони, спрямовані на боротьбу з корупцією у вищих ешелонах влади. Такі дії гальмують реальний процес змін і, на жаль, породжують нову хвилю скептицизму щодо доцільності інтеграції до цивілізованого світу.

Попри всі внутрішні виклики, бюрократичні перепони та надважку війну за наше існування, євроінтеграція залишається єдиним можливим вектором розвитку України. Але важливо пам’ятати: Євросоюз – це не просто юридичне підписання паперів у Брюсселі чи отриманні грантів. Справжня євроінтеграція – це щоденна кропітка робота всередині нашої країни, нашого регіону, нашої громади.

Це прозорість влади на кожному рівні — від селищної ради до верхівки держустанов. Це підтримка місцевого бізнесу, повоєнна відбудова та чесний суд. Це наша спільна відповідальність за те, щоб європейські цінності ставали не гаслами на плакатах, а реальними правилами життя в кожному українському місті та селі.

Ми вже довели всьому світові, що бути європейцями – закладено у нашій ДНК. Тепер маємо збудувати Європу у власній домівці!