26.08.2026

1951

ЛЮДИ НОВИНИ

Останнє бажання 43-річного воїна: Курненська громада готується до прощання із загиблим захисником Богданом Голумбовським

27 серпня на цвинтарі села Зелена Діброва відбудеться прощання з воїном Богданом Голумбовським. Його батьки виходці із с. Стара Рудня, побудували життя біля Житомира у Станишівці, а сам захисник із сім’єю мешкав у селі Левків. Останнім бажанням захисника було таким: похоронити біля батька у селі Зелена Діброва. Тому Курненська громада готується зустрічати Героя, який віддав за Україну власне життя.

За інформацією очільника Теньківського старостинського округу Юрія Підкаури, захисник Богдан Голумбовський народився 12 квітня 1982 року у м. Житомир у багатодітній родині. Батько Віталій Антонович, мати Тетяна Іванівна. Мав двох братів: старшого Олега і молодшого Олександра, який нині служить у ЗСУ.

Дитинство майбутнього воїна минуло у с. Станишівка. Тут він виріс і навчався у місцевій школі. Згодом здобув професію газо-, електрозварювальника у 13-му професійно-технічному училищі.

Богдан Голумбовський строкову службу проходив у Прикордонних військах України. Був на варті кордонів із Молдовою. Після армії одружився. Має двох синів-близнюків Кирила та Максима.

У 2009 році чоловік одружився вдруге. Дружиною стала Тетяна. Богдан весь час працював за кордоном далекобійником.

У 2021 році Богдан Голумбовський переїхав мешкати у село Левків.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, то у цей час Богдан Голумбовський перебував за кордоном. У березні 2022 року чоловік повернувся додому і приєднався до ЗСУ. Служив у 9-му прикордонному загоні м. Житомира до грудня 2022 р. Згодом перевівся у легендарний бойовий підрозділ на сході країни – Третій Луганський прикордонний загін «Помста». Був на гарячих позиціях фронту: Бахмут, Сіверськ, Білогорівка, Серебрянка, Часів Яр. Останні місяці свого життя захищав населений пункт Григорівка Донецької області, був водієм у складі ЗРК.

9 липня 2025 року Богдан Голумбовський був вражений ворожим дроном-камікадзе і загинув. Понад рік вважався зниклим безвісти.

Зі слів рідних і близьких, Богдан Голумбовський любив життя, сім’ю, природу і тварин, яких часто привозив із фронту додому у село Левків. Він вірив у Перемогу, у сильну та вільну Україну.

Герой залишиться у пам’яті рідних і побратимів, як весела, добра і чуйна людина. Вічна пам’ять!