У кожної картини є своя історія. Але найцікавіше – не лише те, що зображено на полотні. Цікаво, хто стояв біля мольберта, коли ще був школярем, хто допоміг йому зробити перший крок і куди привела його ця дорога.
Відповіді на ці запитання можна знайти на виставці «Творимо – Зберігаємо – Збагачуємо», яка 21 серпня відкрилася у Пулинському народному художньому музеї «Пулинські барви». Експозиція об’єднала творчі роботи випускників художнього відділу Пулинської школи мистецтв – студентів фахових передвищих та вищих навчальних закладів. Приурочили виставку до 20-ї річниці від часу реорганізації Пулинської музичної школи у школу мистецтв.
Назва експозиції «Творимо – Зберігаємо – Збагачуємо» говорить не лише про мистецтво, а й про своєрідну естафету поколінь. Одні створюють, інші зберігають напрацьоване, а наступні – продовжують і збагачують цю історію власними талантами.
Відкриваючи захід, зберігачка музейного фонду Інна Мирончук наголосила, що історія художнього відділу – це передусім історія людей, котрі свого часу повірили у необхідність мистецької освіти для дітей громади, талановитих вихованців та тих людей, які навчали, підтримували і надихали.
За двадцять років тут виховали десятки юних митців. Сьогодні вони навчаються або вже здобули освіту в мистецьких закладах Житомира, Вінниці, Львова та Києва. І тепер їхні роботи повернулися до рідної громади – вже не як учнівські вправи, а як творчі роботи молодих людей, які обрали мистецтво частиною свого життя.
У музейній залі можна побачити живопис, графіку, декоративно-ужиткове мистецтво. У кожній роботі – свій погляд, свій характер і своя історія.
У межах події слова вдячності звучали на адресу завжди натхненних і обдарованих викладачів: заслуженого вчителя України Леоніда Фесенка, Олени Рачкован, Віталія Правдицького та Наталії Вакуленко.
За вагомий особистий внесок у розвиток художнього відділу, багаторічну творчу й педагогічну працю, високий професіоналізм та відданість мистецтву Леоніда Фесенка нагородили Грамотою Пулинської селищної ради.
Серед іншого, Леонід Віталійович тепло розповідав про своїх вихованців, їхні перші кроки у мистецтві та подальші творчі дороги. Хтось із них залишив малювання як улюблене дитяче захоплення, а для когось перші уроки стали початком професійного шляху.
Спогадами про роки роботи у школі мистецтв поділилася й Олена Рачкован. Вона пригадала пленери, заняття просто неба, творчі пошуки разом із дітьми та успіхи учнів, якими сьогодні можна пишатися.
Особливо емоційною частиною заходу стала слайдова презентація. На екрані ожили моменти з історії художнього відділу – від перших кроків до сьогодення. І тоді стало особливо зрозуміло: те, що сьогодні здається звичним – можливість для дітей громади професійно займатися образотворчим мистецтвом, брати участь у виставках, конкурсах і пленерах, — колись було лише задумом. Його вдалося втілити завдяки підтримці засновників та колишніх керівників району – Віктора Галущинського, Валентина Ліневича, Володимира Сірика, Лариси Павлової та інших людей, які свого часу підтримали ідею створення художнього відділу. На знак вдячності директорка школи мистецтв Яна Мантула вручила їм Подяки.
З вітальними промовами також виступили перша заступниця Пулинського селищного голови Олена Гузюк та начальниця гуманітарного відділу Лариса Громська.
Школа мистецтв – це не лише про техніку малювання чи знання кольорів. Це про вміння помічати красу, мислити творчо, не боятися власного бачення і наполегливо працювати, щоб одного дня створити щось своє. Саме тому виставка «Творимо – Зберігаємо – Збагачуємо» стала не просто демонстрацією картин. Вона – про шлях. Від першого дитячого малюнка до професійного мистецького закладу. Від учителя до учня. Від однієї мрії – до десятків нових.
You cannot copy content of this page
