Останні тижні мережею шириться лавина фотодописів начебто поранених військових та звільнених полонених. Лунають щемливі заголовки: «вона чекала 730 днів», «поставте лайк пораненій захисниці», «вони відібрали дім», «бабусю, я вдома»… та заклики зробити хоча б репост. За добу такі «новини» набирають сотні поширень і тисячі коментарів. Чим більше реакцій – тим краще шахраям. Журналісти «Вістей» спробували розібратися, яка мета таких фейків та у чому їхня небезпека. Про це читайте далі.
На жаль, серед тих, хто потрапив на гачок – багато наших земляків. Люди вірять тому, що бачать на згенерованих штучним інтелектом або спеціальними програмами світлинах і стають інструментом ІПСО (спеціальна інформаційно-психологічна операція, сплановані дії з поширення інформації на іноземну аудиторію задля досягнення певної цілі, впливу на емоції, критичне мислення, почуття та дії цільової групи людей). Довіру викликають, на перший погляд, безневинні спільноти, де розміщуються ці картинки. Як правило, у назві є згадка про Бога, благодійні мотиви («Бог з нами», «Допоможи врятувати», «Сльози матері»). Поруч розміщують фото «до і після» – щасливі та трагічні моменти.
Яка мета фейкових дописів:
– підсилити депресивні та панічні настрої на фоні нестабільної ситуації у країні;
– розкрутити сторінку та залучити якнайбільше підписників, котрі діють емоційно, а не розумно;
– просувати ідеї розбрату, віри у вищі сили, які все вирішують та ін.;
– рекламувати товари, «чудо-ліки» тощо;
– збирати фейкові благодійні пожертви, ніби для військових, хворих дітей;
– мати свій електорат на наступних виборах, який проголосує за потрібного кандидата;
– продати розкручену сторінку будь-кому, навіть ворогам, котрі завдяки алгоритмам Фейсбуку будуть просувати необхідну пропаганду.
Як не потрапити на гачок маніпуляторів
Кожного разу, коли допис у соцмережі викликає сильні емоції, перш ніж поширити «новину» слід замислитися: хто і для чого оприлюднює цю інформацію. Чи є у пості, хоч якась конкретика: хто на фото, де його зроблено, коли сталася подія, хто поширює: конкретна людина, медіа чи безлика група.
Заклики до негайного поширення новини, благання про репости, звинувачення у байдужості змушують користувачів Інтернету діяти емоційно, забуваючи про критичне мислення.
Звертайте увагу на фото, особливо на деталі, чи не виглядають вони ідеально, як штучні картинки, чи немає асиметрії обличчя (помилки програми, якщо робити з двох фотографій одну). Зазвичай на «до і після» люди в одному і тому ж одязі з однаковими зачісками, щоб вірили, що це ті ж самі люди.
Не поширюйте інформацію з недостовірних джерел, не давайте шахраям шансу монетизувати сторінку за допомогою емоційних фейків та втягнути вас у нечесну гру. Поясніть своїм рідним і друзям, чому не можна репостити вигадані слізливі історії про звільнених полонених, якщо немає конкретної інформації, хто це і звідки. Якщо вам трапляються такі дописи, слід поскаржитися на публікацію у Facebook, як на фейкову чи шахрайську.
Думайте, аналізуйте та не дозволяйте вас використовувати у нечесних цілях!
Марія Мосійчук
You cannot copy content of this page
