У Пулинському пункті швидкої допомоги працює 21 фахівець, а саме: 11 парамедиків, 9 екстрених медичних техніків та 1 молодша медична сестра. Роботою колективу керує старша фельдшерка МНС і за сумісництвом парамедикиня Майя Опанащук. На балансі відділення перебуває три медичних автомобілі класу «Б». Кожного дня на зміну заступає дві бригади з двох-трьох чоловік. Зміна триває 24 години, за місяць працівники швидкої відпрацьовують по 7 змін.
За перший квартал 2025 року станом на 1 квітня бригади екстреної медичної допомоги смт Пулини прийняли 630 викликів, два з яких – ДТП, 40 – інсультів, 8 – інфарктів, 112 – до дітей, 18 – безрезультатних та ін. Оскільки диспетчерський пункт нині – централізований і приймає виклики з усієї області, бригади з Пулинського пункту швидкої допомоги працюють не лише у Пулинській та Курненській громадах, а також залучаються до сусідніх Барашівської, Хорошівської, Черняхівської громад.
Майя Опанащук зазначила, що наразі Пулинська лікарня по швидкій приймає лише невелику кількість пацієнтів. Нині з усіма хірургічними патологіями везуть у Житомир. Також в обласний центр в ургентну лікарню доправляють пацієнтів з гострим порушенням мозкового кровообігу. Вагітних жінок швидка допроваджує у Житомирський перинатальний центр. «Веземо тільки по затвердженому маршруту, тому пацієнт, що викликав швидку, не може обрати медичний заклад самостійно», – зазначають працівники швидкої допомоги.
Екстрена медична допомога входить до Програми медичних гарантій та є безоплатною для громадян, які перебувають у невідкладному стані. Однак диспетчер швидкої може надати консультації у телефонному режимі або скерувати пацієнта до сімейного лікаря. Карета швидкої виїжджає лише при екстрених та критичних станах, їх перелік затверджений Законами України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» та «Про екстрену медичну допомогу», постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства охорони здоров’я України та ін.
– Якби люди виконували рекомендації сімейних лікарів, то і викликів було б менше. На жаль, дехто не розуміє, що швидка допомога – це не таксі. А через безрезультатні виклики страждають люди, які дійсно потребують допомоги. Також закликаю земляків дбати про своє здоров’я і при перших симптомах хвороби звертатися до сімейних лікарів. Не варто зволікати з лікуванням та чекати, коли стан здоров’я суттєво погіршиться. Слід також розуміти, що при критичних станах, через стан доріг, погодні умови, затори, відсутність вільних бригад швидкої парамедики можуть не встигнути доправити пацієнта до лікарні», – застерігає Майя Опанащук.
Колектив Відділення-пункту постійного базування бригад екстреної медичної допомоги смт Пулини центральної станції екстреної медичної допомоги – дружній та злагоджений. Його працівники – ентузіасти, що віддані гуманній справі – допомагати людям попри складні умови праці та невеликі заробітні плати.
Найстаршим у колективі є 62-річний парамедик Василь Грибан, котрий пропрацював у медицині 43 роки. У Пулинському відділенні швидкої допомоги 26 років працює екстрений медичний технік Василь Черниш. Його колега Віктор Степарук присвятив цій справі 20 років. Вони добре вивчили маршрути, але через незадовільний стан доріг інколи на виклик витрачають вдвічі більше часу, ніж передбачено.
– Якщо вчасно не прогрейдерують, погана дорога на Зелену Діброву, Стару Рудню, Павлівку, Грузливець, Стару Олександрівку, Кошелівку, Теньківку, Червоносілку, Тартачок. Найбільш віддалене село – це Стара Рудня – 38 км від селища Пулини. Отож, інколи за виклик доводиться долати більше 100 км. На жаль, у село Мирне швидка не може доїхати. Якщо є виклик, людей вивозять на конях, – зазначає старший медичний технік швидкої Віктор Степарук.
У колективі є свої традиції. За можливості, медики разом вирушають на екскурсії, люблять проводити час на природі. На день народження кожен працівник приносить торт і всі дружно вітають ювілярів. Є у працівників швидкої допомоги і свої забобони: «Ми ніколи не бажаємо доброї ночі, спокійного чергування, адже виходить все навпаки. У моїй практиці одним з найважчих було чергування у новорічну ніч. 1 січня було 17 викликів», – мовить парамедикиня Ірина Кулаковська.
Відволіктися від стресових ситуацій на роботі парамедикам допомагають цікаві хобі. Майя Опанащук колекціонує іграшкові автомобілі швидкої допомоги. Наталія Гаврилюк захоплюється кондитерською справою, пече торти, паски, різні тістечка. Ірина Кулаковська любить вишивати, має багато вишитих подушок та ікон, оздоблених бісером. В’ячеслав Пампура – умілий зварювальник, а Василь Грибан має слюсарську майстерню та любить ремонтувати техніку.
Останні кілька років працівники швидкої допомоги працюють у надскладних умовах. Вони першими приходили на допомогу у часи пандемії. Нині, під час війни, попри небезпеки та стресові ситуації, парамедики продовжують самовіддано виконувати свою роботу. Отож, щиро зичимо янголам-охоронцям, котрі першими приходять на допомогу у найскладніші моменти життя, миру та благополуччя, стабільності та оптимізму, Божого захисту та вдячності від людей!
Марія Мосійчук,
передрук публікації та фото без згоди авторки заборонено
You cannot copy content of this page
