10 березня Курненська громада прощалася з воїном-добровольцем із с. Грузливець Миколою Броніславовичем. Увечері на Фейсбук-сторінці газети «Вісті» був розміщений фоторепортаж похорону воїна. І от за перші три дні цей допис зібрав рекордні реакції та перегляди. Тому у День українського добровольця, 14 березня, хочемо розповісти про життєвий шлях хороброго захисника та навести цифри сумного Інтернет-рекорду.
Микола Лаговський народився 14 січня 1966 року. У 1972 році пішов навчатися до першого класу Грузливецької школи. Після четвертого класу продовжив навчання у Павлівській ЗОШ. Згодом здобував освіту у Червоноармійському ПТУ за спеціальністю «Шофер-тракторист». Таким чином він пов’язав усе своє життя з кермом.
Після навчання у ПТУ проходив строкову військову службу. Повернувшись додому, працював шофером бензовоза у Червоноармійському ПМК. Із 1986 року – водій голови колгоспу у с. Грузливець. Цього ж року познайомився зі своєю майбутньою дружиною Оленою, з якою у 1989 році створили міцну та люблячу родину. У подружжя народилося троє синів.
Згодом Микола Броніславович працював шофером на заводі. Він завжди дбав про добробут своєї родини, не цурався роботи, брався за будь яку працю, адже мав хист до різних ремесел.
Спокійне розмірене життя родини змінило вторгнення росії в Україну. Спочатку на військову службу у прикордонні війська по контракту вирушили старші діти Віктор і Богдан. Не задовго до 24 лютого 2022 року до ЗСУ приєднався і молодший син Андрій.
Микола Броніславович не міг довго бути у тилу. Тому прийняв рішення та у 2023 році добровольцем став на захист Батьківщини.
Третього березня 2025 року під час виконання бойового завдання Микола Лаговський героїчно загинув на Запоріжжі. Його тіло привезли у рідне село 10 березня. Рідні та односельці гірко плакали, прощаючись з воїном. Не зміг востаннє побачити свого тата наймолодший син Андрій, який перебував у небезпечній зоні фронту та не мав можливості приїхати на похорон батька.
Співчуття родині висловлювали очільник Курненської громади Леонід Корзун, староста Тетяна Ільчук та представники старостинських округів сільської ради.
– На жаль, словами важко загоїти в серці болючу рану втрати. Адже смерть Героя – велике випробування. В цю гірку мить поділяємо горе Вашої сім’ї та разом з Вами схиляємо голову в глибокій скорботі, – мовила Тетяна Ільчук. – Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях. Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас!
– Нехай Господь дасть сили пережити це важке горе, а полеглому Герою подарує життя вічне на небесах, – сказав Леонід Корзун. – Вічна пам’ять та шана Захиснику України.
Із військовими почестями Героя Миколу Лаговського похоронили на цвинтарі у селі Грузливець.
Фоторепортаж похорону, який для газети «Вісті» зробив перший заступник Курненського сільського голови Дмитро Медушевський, у соцмережі Фейсбук за перші три доби зібрав рекордну кількість реакцій і переглядів користувачів Інтернету.
Станом на ранок 14 березня допис про останній шлях воїна переглянули 92 000 разів, написали понад 800 коментарів і відреагували скорботною реакцією 15200 раз.
Слава Герою!
Слава добровольцям, які ціною власного життя захищають Україну!
You cannot copy content of this page
