Медіацентр «Вісті» продовжує розповідати читачам історії волонтерства, що надихають боротися з ворогом попри все. Нещодавно наша журналістка дізналася, як заробітчанки та переселенки в Італії об’єдналися і за тисячі кілометрів роблять гарні справи для ЗСУ. Серед них – двоє наших землячок. Розповідь про любов до України попри відстань та життєві перешкоди, читайте далі.
Пані Лариса (співрозмовниця попросила не називати її прізвища, адже волонтерить не заради слави чи піару, а за покликом серця) – родом з Пулинщини. Тут проживають її рідні, до яких кожного року приїздить у відпустку, адже сумує за Україною. В Італії живе і працює вже 13 років. Планувала кидати заробітки і повертатися в Україну, але війна усе змінила…
– Моя волонтерська діяльність розпочалася півтора роки тому, до цього часу допомагала своїм рідним, за яких дуже хвилювалася, – розповідає пані Лариса. – Від знайомої дізналася про діяльність Асоціації українських волонтерів в Італії у місті Реджіо Емілія. Це об’єднання заснували вихідці з України задовго до повномасштабного вторгнення. Українки приходять сюди у вільний час, плетуть маскувальні сітки, збирають гуманітарну допомогу та організовують благодійні збори на потреби ЗСУ.
Спільна справа об’єднала дівчат з Харківщини, Житомирщини, Вінниччини, Волині, Херсонщини, Одещини, Миколаївщини… «Хтось допомагає постійними донатами, як це робить моя знайома пулинка Інна, а хтось – своєю працею, – мовить волонтерка. – Кожен мій вихідний починається з роботи для ЗСУ. Моя совість не дозволяє використати цей час для відпочинку чи знайти додатковий підробіток для себе, бо тоді не зможу спати спокійно. Зі мною працюють багато переселенок, у котрих воюють рідні. На чужині ми стали одна для одної родиною».
Наша землячка разом з іншими представницями Асоціації українських волонтерів в Італії (м. Реджіо Емілія) неодноразово брала участь у мітингах на підтримку України, доносячи італійцям правду про події у нашій державі. Під час однієї з акцій волонтеркам вдалося долучитися до масштабного збору на машини швидкої допомоги, котрі нині доправлені в Україну.
– Цей збір організували Українська церковна громада в Генуї разом з благодійним фондом Pokrova ODV. Мітинги відбувалися у різних містах Італії. Наша Асоціація долучилася до акції у м. Реджіо Емілія. На площі у центрі міста для привернення уваги розмістили розстріляну машину швидкої допомоги, доставлену з Харківщини. Ми поставили палатки з символікою України, виготовили сувеніри, діти підготували невеликий концерт. За два дні нам вдалося зібрати близько 3 тисяч євро та зробити свій внесок у закупівлю медичних авто. Затим волонтери доправляють «швидкі» в Україну, укомплектувавши медичним обладнанням, ліками та іншими корисними речами, – поділилася волонтерка.
Ця історія ще раз доводить, що боротися за свою країну можна навіть на відстані. Перебуваючи у далекій Італії, землячка звернулася до наших читачів такими словами: «Наше серце – разом з Україною! Як би не було добре у чужій країні – найкраще вдома. Тож, закликаю усіх, не падати духом і допомагати нашим славним ЗСУ!»
Марія Мосійчук
You cannot copy content of this page
