У селі Червоносілка, яке знаходиться на території Великолугівського старостинського округу, відбулися збори місцевих жителів. Присутні за участі старости Івана Волощука, очільника Курненської громади Леоніда Корзуна та інших посадовців сільської ради вирішували питання перейменування населеного пункту.
У рамках декомунізації село підпадає під обов’язкову зміну назви. Саме тому тут відбулися громадські слухання щодо варіантів перейменування. На початку зборів староста Іван Волощук розповів присутнім історію виникнення Червоносілки.
– Завдяки старанням нашого краєзнавця Дмитра Люшненка маємо багато цікавих фактів із минулого Червоносілки, – зазначив Іван Волощук. – У 1860-ті роки з прийняттям селянської реформи вільні поміщицькі землі, що на заході села Великий Луг, стали орендувати і викуплювати німці-колоністи. На цих ділянках й заснувалися дві німецькі колонії, яким згодом було дано назву Кароліна та Дермань.
Із швидким зростанням населення цих колоній, виникла необхідність у будівництві культової будівлі для духовно-культурних заходів та навчання дітей. У 1883 році за кошти жителів колоній відкрито німецьку школу. В ній навчалося 34 хлопців і 29 дівчат. Учив дітей грамоти Іван Шульц. У Великому Лузі у 1911 році населення становило 598 жителів, а однокласну школу відкрили у 1913 р., тобто на 30 років пізніше.
У ці роки у колонії Дермань у 38 дворах проживали 198 людей, а в Кароліні – 268.
Через розгортання бойових дій Першої світової війни на території Волині доля німців-колоністів стала непередбачуваною. З наближенням фронту у 1916 році 37 сімей колонії дермань та 34 – із Кароліни – підлягали виселенню у Казанську губернію, що і було зроблено. На свою малу Батьківщину вони стали повертатися у 1918-1919 рр.
Із встановленням радянської влади об’єднана колонія Кароліно-Дермань у 1923 році увійшла до новоствореної Великолугівської сільської ради. У 1926 р. у цій колонії утворюється німецька сільська рада нацменшості.
Через реформування Пулинського національного німецького району Кароліно-Дерманську сільську раду ліквідували у 1936 р.
З проведенням колективізації у 1935 році організовано колгосп ім. 13-річчя Жовтня. Не обминули колонію роки голоду, репресій та примусової депортації німецьких сімей у 1939 році до Казахстану.
По завершенню заселення переселенцями пустуючи німецьких дворів з інших сіл та Черкаської області у Кароліно-Дермані відкрили українську початкову школу.
У роки німецької окупації решта німецьких сімей була переселена до новостворених німецьких поселень Черняхівського району.
На фронтах Другої світової війни понад 35 новожителів Кароліно-Дермані взяли участь у битвах із ворогом, з них 12 назавжди залишилися на полях великих боїв, серед них майор Л. М. Бондарець.
Після визволення від німецьких окупантів Кароліно-Дерманський колгосп відновив свою діяльність.
У червні 1946 р. Кароліно-Дермань перейменовано у Червоносілку.
Через зростання виробництва продукції рослинництва, особливо кукурудзи, льону та значного підвищення продуктивності тваринництва, багато трудівників полів і ферми села Червоносілка відзначені вагомими державними нагородами.
З року в рік село набувало оновлення. У Червоносілці побудували нове приміщення початкової школи, фельдшерсько-акушерський пункт і магазин. Звели великі приміщення для утримання худоби і коней. Для місцевих жителів за кошти колгоспу збудували оселі, проклали асфальтовану дорогу до села та через населений пункт. Зростав і добробут сільських трудівників.
Не витримавши всіляких реформувань Великолугівський колгосп збанкрутів і припинив діяльність, що й призвело до припинення виробничих процесів на полях і фермі села Червоносілка.
Станом на 1 січня 2024 року у селі зареєстровано 128 жителів. У Червоносілці не має ні школи, ні дитсадка, ні фельдшерського пункту, ні магазину. Діти навчаються в освітніх закладах Великого Лугу.
Жителі Червоносілки, які взяли участь у громадських слуханнях, одноголосно вирішили своєму селу повернути історичну назву – Кароліна. Наступний крок у цій процедурі – погодження сільської ради для звернення до Верховної Ради України щодо перейменування населеного пункту.
You cannot copy content of this page
