Під час війни гостро постало питання збереження культурної спадщини та надбань українського народу. Щоб не дати ворогу знищити ідентичність українців, як самобутньої нації, працівники музеїв стали своєрідною культурною бронею.
У Міжнародний день музеїв, 18 травня, розповідаємо землякам про колосальну роботу з відновлення музею у Пулинському ліцеї. Усього за кілька місяців з однієї невеликої кімнати історико-краєзнавчий музей виріс у більше десяти експозицій, розміщених у чотирьох просторих залах. Хто ці ентузіасти, котрі створюють неповторний культурний осередок у громаді, читайте далі.
Офіційне відкриття оновленого історико-краєзнавчого музею Пулинського ліцею заплановане на початок нового навчального року. Протягом літа тут планують оформити ще кілька експозицій та впорядкувати експонати, кількість яких постійно збільшується. Нині тут часто проходять уроки з історії та краєзнавства, адже у музейному просторі розміщені історичні матеріали й артефакти Пулинщини від стародавніх часів до сьогодення.
Багато речей до музею приніс вчитель історії Юрій Грабовський, котрий є керівником музею та втілив багато цікавих ідей з облаштування тематичних експозицій. Зокрема, Юрій Володимирович передав до музею бойову сокиру часів Київської Русі (Х-ХІ ст.), знайдену в урочищі «Корзунів ліс» – між В’язовцем та Кошелівкою.
– З 1983 року на базі школи діяв музей П’ятої армії, який створив краєзнавець Володимир Давидюк. Згодом він дещо розширився та був перереєстрований, як Історико-краєзнавчий музей. До ремонту навчального закладу у ньому були представлені експонатати часів Другої світової війни та історії школи. У новому приміщенні вирішили зробити повноцінний музей. Нині, коли східні сусіди хочуть знищити українців, ми маємо берегти нашу історію та культуру, – зазначив Юрій Грабовський.
Найбільш стародавніми експонатами музею є наконечники для стріл (ІІІ-ІV ст.), знайдені в урочищі «Баскаки» у напрямку В’язовця. «Баскаки» – це назва монголо-татарських збирачів податків, котрі (згідно легенди) звозили у згадане урочище зібрані з людей податки. У музеї зберігається Біблія 1900 року «Життя Святих», яку подарувала Тамара Грибан. Багато кам’яних знарядь, якими у давнину користувалися жителі краю, передав Сергій Мурзаков. Ці речі, колись збирав його дід Всеволод Шпір, котрий був вчителем у Пулинській школі та опікувався селищним музеєм.
У кімнаті етнографії та побуту погляди відвідувачів надовго приковують старовинні підсвічники, одяг, речі домашнього вжитку та знаряддя праці кінця ХІХ поч. ХХ століть.
– Представлені експонати принесли наші учні, працівники ліцею та жителі громади, – мовить Юрій Грабовський. – Багато ексклюзивних старовинних речей до музею передала директорка Пулинського ліцею Зоя Лисюк, котра всіляко сприяє розвитку музею. Зокрема, швейну машинку Gritzner «W» кінця ХІХ поч. ХХ ст. та скриню ручної роботи, виготовлену у 1884 році. Місцеві жителі Сергій Костриця, Алла Романюк, Віктор Опанащук принесли до музею вироби із лози: дитячу люльку, кошики та приладдя для сушіння грибів, а ще дерев’яний стоячок для дітей. Є у музеї солом’яний вулик від В’ячеслава Кравченка, патифон від Олександра Могили та раритетні фотографії від Петра Лисюка. Дякуємо усім, хто долучається та робить наш музей багатшим на старовинні експонати.
Посеред музейної кімнати почесне місце зайняв ткацький верстат з Лугинщини, котрий потрапив до музею невипадково. Його придбали Юрій Грабовський та Сергій Мурзаков.
– Ми довго шукали ткацький верстат, адже тривалий час наші предки користувалися цим незамінним у побуті ручним приладом. Придбали його у жительки села Липники Коростенського району Галини Невмержицької. Цей прилад був виготовлений у селі Солов’ї на Лугинщині на початку ХХ століття, як придане для її матері. Тепер, вивчаючи побут та звичаї нашого народу, ми показуємо дітям, як колись було важко виготовити полотно для одягу, – зазначає керівник музею.
У кімнаті бойової слави представлені експозиції присвячені революційним подіям 1917-1922 років. Тут зберігаються елементи зброї та копії нагород часів УНР. На банері про Голодомор зафіксовані свідчення жителів Пулинщини з Книги пам’яті «Втрачена правда». У експозиції, що висвітлює події Другої світової війни, представлені портрети та речі наших земляків, ветеранів війни. У планах – висвітлити роки терору та репресій 30-х років.
У музеї є кілька експозицій про важливі події незалежної України. Тут представлено великий банер «Вічна пам’ять Героям Небесної Сотні», а портрети загиблих випускників школи розміщені на «Стіні пам’яті»:
– Рідні загиблих Героїв приносять до музею їхні особисті речі: каски, бронежилети, жетони, прапори, пам’ятні знаки, фотографії. Ці речі дуже цінні, адже несуть у собі важливу інформацію, котру маємо передати наступним поколінням, – мовив Юрій Володимирович.
Наша журналістка дізналася, що окрім педагогів Пулинського ліцею, котрі вкладають у цю справу душу та власні кошти, до облаштування музею активно долучаються учні та випускники. Так, учениці 10-Б класу Поліна Яременко, Олександра Жура та Анастасія Адамович розмальовують гільзи і роблять тематичні колажі. З технічним оформленням банерів та стендів допомагає вчитель Іван Корнійчук, облаштовують кімнати Геннадій Лайчук, Вячеслав Кравченко, Наталія Пашківська, Леонід Фесенко. Колектив ліцею висловлює вдячність випускнику Євгенію Романюку, котрий подарував музею стелажі та вітрини.
Попри те, що багато ідей вже вдалося реалізувати, Юрій Грабовський збирає артефакти для експозиції про Пулинський німецький національний район, адже у 1930-1935 рр. на території нашої громади жили німецькі колоністи.
– У планах – зібрати історичні артефакти про той період, – мовить історик Юрій Грабовський. – Кілька цікавих експонатів вже маємо. Працюємо, щоб відновити історичну пам’ять. Можливо, ця кімната зацікавить гостей з-за кордону і таким чином нам вдасться популяризувати рідну Пулинщину.
Марія Мосійчук,
журналістка медіацентру «Вісті»
You cannot copy content of this page
