За новим календарем, на який від 1 вересня 2023 року перейшла ПЦУ, деякі церковні свята отримали нові дати святкування (на 13 днів раніше). Зокрема, Стрітення Господнє святкуємо 2 лютого (за старим календарем – 15 лютого). Це день, коли віряни вшановують зустріч Ісуса Христа, Сина Божого, з народом. Про це розповідає настоятель Яснополянського храму Святого Іоанна Богослова Олександр Могила.
– Саме цього дня, згідно з церковними переказами, Діва Марія та Йосип принесли новонародженого до храму, щоб подякувати Господу. У святині на них уже чекав Симеон Богоприємець, який і став символом народу. Він жив майже 300 років, очікуючи зустрічі з Ісусом. Щойно він узяв малюка на руки, то одразу помер. Цим він визнав у Христі Визволителя, про якого йшлося у пророцтві.
– Чому свято називається саме Стрітенням Господнім?
– У старослов’янській мові «стрітення» означає «радість» або ж «зустріч». Через те, що цього дня Ісус зустрівся з Симеоном і це принесло радість.
Історія свята сягає своїм корінням ще III-IV століть. Тоді вперше зустрічаються у творах згадки про святкування Стрітення. Офіційно ж свято було визнане у Візантійській імперії 542 року під час правління імператора Юстиніана.
– На Стрітення віряни йдуть до церкви. Що освячують цього дня?
– Зазвичай святять воду і свічки. Останні називають «громичними». Їх заведено запалювати під час грози, щоб вберегти своє життя і худобу. Воду ж потрібно набрати до нового посуду, який ще не використовувався.
За народними віруваннями, посудину з освяченою водою слід берегти, адже вона має цілющу силу і здатна вилікувати будь-яку хворобу.
У народі Стрітення Господнє також пов’язують із зустріччю зими та весни.
You cannot copy content of this page
