Поки відважні Захисники боронять Україну у гарячих точках, їхні дружини трудяться на волонтерському фронті. Розповідь про Віталія і Тетяну Бахаринських з Курненської громади змусить навіть скептиків повірити, що справжнє кохання має силу творити дива.
Щоб допомогти чоловіку та його побратимам, дружина військового оголосила збір коштів на якісний прилад нічного бачення вартістю 100 000 гривень. Як Тетяні вдалося зібрати чималу суму лише за три тижні, хто їй у цьому допомагав, а також про історію кохання родини Бахаринських – для наших читачів публікуємо напередодні свята усіх закоханих.
Наприкінці грудня наша землячка попросила друзів, знайомих та усіх небайдужих людей долучитися до збору коштів на тепловізор для 72 ОМБр імені Чорних Запорожців. Її чоловік Віталій разом з побратимами несуть службу на Донеччині, виконуючи бойові завдання у найгарячіших точках, тому якісний прилад нічного бачення їм був дуже потрібний.
– Збір коштів проводила вперше, дуже хвилювалася чи підтримають мене земляки. Навіть не очікувала, що так швидко вдасться зібрати необхідну суму. Активно долучилися рідні, односельці, жителі громади та усієї Пулинщини, котрі знають нашу родину. – розповідає Тетяна Бахаринська. – Кошти надходили і від незнайомих людей, мабуть, мені вдалося достукатися до їхніх сердечок. Коли збір дещо призупинився, на допомогу прийшов співочий колектив «Великолугівчанка». Усі кошти від благодійної коляди, а це 15 тисяч гривень, вони передали на тепловізор. Завдячуючи їм, збір вдалося закрити швидше. Відразу придбали прилад та передали хлопцям на передову. Я навіть заплакала від радості, що все вдалося, адже українці – неймовірні.
Тетяна і Віталій Бахаринські 6 років у шлюбі. Одного разу доля їх звела на спільній дискотеці, де вони і познайомилися. Прозустрічавшись чотири роки, закохані побралися і почали будувати спільне майбутнє.
– Віталій працював у Польщі. До України повернувся за день до початку повномасштабного вторгнення. Звістка про напад ворога перевернула все з ніг на голову. Як не важко було, але підтримала чоловіка, коли він вирішив: «Я піду захищати Україну», – мовить дружина військового Тетяна. – 1 травня 2022 року він пішов до війська добровольцем. Після коротких навчань, Віталія направили у Донецьку область. За цей час бачилися лише кілька разів. У цьому році був на Різдво. Три дні побули разом, і знову вирушив на війну. Я пишаюся своїм чоловіком та усіма нашими Захисниками!
Тетяна також розповіла, що невимовно важко відпускати коханого у гарячі точки. Хоч як не намагається триматися, але без сліз не виходить. За майже рік повномасштабного вторгнення Таня потоваришувала з дружинами побратимів Віталія. Вони, як ніхто інший, розуміють та підтримують одна одну, діляться інформацією, адже, зазвичай, їхні чоловіки – небагатослівні. У коротких телефонних розмовах раз на кілька днів намагаються говорити лише про хороше. Віталій, перебуваючи на війні, знаходить слова підтримки для рідних. Тетяна, а також уся родина Віталія, засинають та прокидаються з молитвою, щоб їхній чоловік, син, брат здолав ворога та повернувся живим та здоровим. Любляче серце Тетяни щиро вірить, що вже зовсім скоро її чоловік повернеться додому з Перемогою, високо тримаючи у руках жовто-блакитний прапор.
You cannot copy content of this page
