Пандемія коронавірусу COVID-19 змусила нас одягнути на обличчя маски. Хтось це робить свідомо, щоб самим не наражатися на небезпеку та уберегти інших людей. Хтось носить маску, щоб не одержати штраф. Є й досі чимало таких наших земляків, які продовжують ходити без масок і не сприймають пандемію серйозно.
Ми інтуїтивно упізнаємо на вулицях Пулин «замаскованих» людей, з якими знайомі сто років. Через зачинені перукарні та салони зачіски в багатьох стали іншими. Змінилося і життя в кожного з нас.
Про те як змінив карантин життя наших земляків – читайте далі у матеріалі.
Інна Кацімон, голова райдержадміністрації:
-Я жодного дня не була на карантині, щодня на роботі. Зараз є незручності. Людей на робочих місцях немає, багато з них під час карантину працюють дистанційно. Не можна як раніше зібрати наради, засідання, комісії та оперативно вирішити нагальні питання. Доводиться розв’язувати їх у телефонному режимі. З селами надзвичайно складно – там немає доступу до мережі Інтернет, бувають проблеми і з телефонним зв’язком.
Щодо змін у родині з введенням карантину – то якщо раніше ми могли з дітьми погуляти на природі, поїхати до міста, зараз наші діти граються виключно у дворі. Виїжджаємо іноді на прогулянки до лісу у віддалені місця, де немає людей. Діти почали цінувати такі моменти.
Максим Пташнюк, художній керівник зразкового хореографічного колективу «Колорит»:
-Мені не вистачає рухливості життя, яка була раніше. Я звик не сидіти на місці, завжди бути у русі, живому спілкуванні. З одного боку як ФОП я відкрив для себе нові можливості – запустив Інтернет магазин. Проте дуже сумую без дітей. Хочу бачити їхні усміхнені очі. Всі плани, що ми будували з колоритівцями, зокрема конкурси та відпочинок у Болгарії, зупинилися. Але відпочити ми встигнемо. В першу чергу – здоров’я. Були запрошення брати участь у конкурсах дистанційно, щоб ми надіслали відео наших хореографічних постановок. Проте ми не беремо участі в таких конкурсах, оскільки я вважаю таке оцінювання необ’єктивним. Потрібна безпосередня жива участь дітей.
Майя Опанащук, старший фельдшер МНС відділення пункту постійного базування бригад екстреної медичної допомоги Пулинського району:
-З введенням карантину викликів швидкої допомоги не поменшало. Люди як хворіли, так і хворіють. Роботи через карантин і коронавірус нам додалося. У нас є необхідні засоби захисту: костюми, респіратори, бахіли і шапочки. У захисному костюмі незручно і жарко.
Медики у постійній напрузі, кожен переживає, щоб все було добре. Але пацієнти не свідомі того, що можуть зашкодити іншим, приховують правду.
Дуже просимо всіх людей: будь ласка, звертаючись за допомогою до медичних працівників, надавайте правдиву інформацію. Якщо ви повернулися з-за кордону або спілкувалися з тими, хто звідти приїхав, не приховуйте цього. Адже через вашу недбалість може постраждати і захворіти багато людей. Не наражайте на безпеку інших – просимо, кажіть правду!
Денис Войтенко, журналіст:
-Для мене як мешканця села особливо мало що змінилося. Весна у селі завжди гаряча, що б не робилося в країні. Сіяти, орати, саджати, насіння перебрати, хату чепурити, подвір’я прибирати. Немає часу вдома дивитися новини і піддаватися загальній паніці. Тільки коли виходиш у люди, починаєш вести себе як дівчина, яка збирається на побачення і починає фарбуватися, а ти шукаєш маску, псіхуєш, якщо не знаходиш.
А щодо роботи – то зараз діставатися важче. Менше машин, без нагальних причин ніхто нікуди не їде, лишаються вдома. Стоїш у масці, довго ждеш, знайомі водії можуть зупинитися, а от чужі тиснуть на газ.
Надія Сірик, голова правління ГО «Пулинський громадський центр»
-Як змінилося моє життя в умовах карантину?
Щодо викликів: 1.Зупинили планування та підготовку до проектів у звичному форматі на весну-літо (дитячі табори активного відпочинку, Пулинський Лавандовий Фестиваль тощо). 2. Відтермінувалася співпраця з Корпусом Миру США в Україні на 1 рік, адже всі їх волонтери були евакуйовані 20 березня на невизначений час. 3. Щодня багато часу займає електронне листування або телефонні дзвінки, натомість значно зменшилася фізична активність, що не може не засмучувати. Подобається – свідоме ставлення до пандемії й обмежень великої кількості українців, співпереживання і взаємодопомога. Засмучує – відсутність можливості провести планові прибирання території навколо Бровара та кількість сміття, що там назбиралася.
Лариса Дехтярук, кондитер:
-Я на карантині працюю в режимі «інтенсив». З’явився час і я не відмовляю жодному клієнту, встигаю прийняти всі замовлення!
Розробила нові смаки тортиків, які давно планувала. Вистачило часу експериментувати з новими рецептами пасок .
І великий плюс карантину в тому, що я стільки часу можу проводити з внуком! Тож у всьому шукаємо позитив і радіємо життю!!! Всім здоров’я!!!
Їжачок Микита, дерев’яний житель селищного парку:
-Мені зараз сумно. Раніше в парку бігало і гралося багато діток. Лунав сміх, голоси дітей і дорослих. Вони приходили до мене,фотографувалися, батьки розповідали хлопчикам і дівчаткам про їжачків. Зараз людям у парку відпочивати заборонено. Навколо мене тільки щодня кричать і літають чорні граки. Та білочки обгризають мені спинку і животик. Я дуже за всіма скучив і чекаю з нетерпінням, коли в нашому парку знову буде багато людей.
Маски: кілька практичних порад як треба їх носити
Якщо працюєте в зоні високого ризику, краще використовувати маску № 95/FFP2 або FFP3, ніж звичайну хірургічну маску
You cannot copy content of this page
