Із сивої давнини українці вирізнялися своєю працьовитістю і взаємодопомогою, жертовністю і підтримкою, жагою до волі і справедливості. Згадуючи історію світу, і досі складно повірити, що понад 12 років і 4 місяці ми боремося за право бути собою, понад 4 роки і 4 місяці наші Захисники і Захисниці, зодягнувшись у залізо, боронять рідну землю. Проливається кров, обриваються життя, та не вмирає любов до свого, до рідного. Здається, нині українці ще більше акцентують увагу на власній ідентичності, на мовній і культурній оригінальності, популяризують давні традиції, глибоко запечатані у скринях наших пращурів, які намагалися затьмарити сучасними технологіями, новомодними захопленнями і чужими впливами.
Сьогодні родина – це велика цінність, власна маленька держава, де кожен один за одного, а всі разом – за Україну. Справжньою родиною, принаймні на кілька годин, стали і мешканці та гості Пулинської громади, які 9 липня стали частинкою п’ятого ювілейного благодійного родинного фестивалю «Родинне вміння з покоління в покоління». Разом вдалося не лише доторкнутися до українського мистецтва рукоділля, слова, пісні та неперевершеного кулінарного різноманіття, а й поповнити благодійний рахунок громади «Благодар» на 23 000 гривень, які будуть спрямовані на підтримку і потреби Збройних Сил України.
Здавалося б, там, де лунає мелодія української пісні, де звучить влучне і щире українське слово, де майорять хрестики на рушниках, де пахне юшкою, домашньою випічкою й варениками, немає місця для журби. Але вона є… Кожен захід огорнутий тугою за тими, хто зараз не поруч, бо захищає Україну від ворога, і за тими, хто віддав життя, щоб наша країна мала майбутнє. Фестиваль родинної творчості, як і, на жаль, усі заходи, розпочали хвилиною мовчання на знак вдячності кожному полеглому Герою та виконанням гімну нашої держави як символу нескореності кожного, у чиїх грудях б’ється українське серце. Віддали шану і Захисникам нашої громади – до Алеї Героїв поклали червоні гвоздики – символ любові, скорботи та пам’яті про невинних жертв.
Продовжили фестиваль у щирому родинному форматі, де кожен охочий за донат міг придбати домашні смаколики, вироби талановитих майстрів, унікальні поробки маленьких умільців та сувенірну продукцію від гостей фестивалю з Рівненської області. Крім цього, на території селищного парку для дітей працювали надувні гірки та лабіринти, а також можна було поласувати солодкою ватою. А що вже було різноманіття страв, то годі й дібрати слів: тут вам і юшка, і шурпа, вареники зі шкварками, деруни зі сметаною, піци, налисники і пироги, солодкі і солоні завиванці, торти, кекси, печиво, круасани, десерти, лимонади, канапки і тарталетки, фарширована щука, овочі і риба на електромангалі, свіжі фрукти, мед – усе, чого душа бажає.
Сімейну затишну атмосферу створювали і розосереджені по парку творчі локації, на фоні яких охочі робили незабутні автентичні фото. Талановиті майстри нашого краю експонували вишивані сорочки, рушники, серветки, скатертини, картини, виконані у різних техніках, сплетені гачком дитячі іграшки та елементи декору, аксесуари для волосся тощо. Традиційності і родинного тепла додавали також предмети українського побуту: глечики, доріжки, лави, люлька та веретено.
Для мешканців і гостей громади зі сцени лунали щирі українські народні і сучасні пісні, акапельні та театралізовані виступи, гумористичні та драматичні постановки. Своїм талантом дивували жіночий аматорський ансамбль «Мелодія душі» КЗ «Центр культури і дозвілля» Пулинської селищної ради (керівник Олена Загацька), жіноча вокальна група «Вербиченька» із села Івановичі (керівник Галина Супрунчук), фольклорний етнографічний колектив «Криниченька» із села Ялинівка (керівник Світлана Черниш), Наталія Журавська, Глєб Висоцький, Михайло Виговський, Ольга та Ярослава Мілевські, Марія Кравченко з онучкою Анастасією (село Пулино-Гута), сестри Валентина та Ольга Опанащуки (село Нарцизівка), Людмила і Ліза Грибан (село Ясна Поляна).
Незабутньою, глибоко проникливою запам’яталася присутнім щемлива пісня «З далекого краю» у виконанні аматорського колективу «Берегиня» із села Юлянівка (керівник Олена Соколовська). Потішила глядачів і театральна постановка про сучасні родинні відносини «Зять і теща», яку зіграли представниці любительського об’єднання «Забава» (керівник Тетяна Войтенко). Родзинкою фестивалю стала мініатюра драматичного колективу з Іванович під керівництвом Тетяни Кравчук. Імпровізований зал радо сприйняв знайомий сценарій, а талановитих акторів проводжали зі сцени під гучні овації та вигуки «Молодці!». Насамкінець для любителів української музики під інструментальний супровід мініконцерт дали обдаровані учасники колективу «Роси» (керівник Василь Іщук).
Благодійний кулінарний стіл підготували і журналісти медіацентру «Вісті» Денис Войтенко та Марія Мосійчук. Стіл медівників був оформлений у тематичному стилі морських пригод. Більшість страв були рибними. Справжньою родзинкою «журналістської кухні» стала фірмова фарширована щука із символічним написом «ЗСУ» та сердечком. Вона привертала погляди гостей і ще раз нагадувала: найсмачніші страви – ті, які приготовлені з любов’ю. Особливо коли ця любов – до України. Завдяки спільним зусиллям до благодійної скриньки вдалося зібрати 4500 гривень, які були передані керівниці волонтерського осередку села Сколобів Майї Прут на придбання матеріалів для плетіння маскувальних сіток, призначених нашим Захисникам.
Завершальною частиною родинного фестивалю стало вручення дипломів учасникам благодійної події. За майстерність та збереження родинних традицій і звичаїв, із побажаннями подальших творчих злетів нагородили сестер Зою Бондарчук та Галину Янович, Дениса Войтенка, Оксану та Альону Барлай, Валентину Кайданюк з родиною, Світлану Мартинову з донькою Валентиною, сестер Олену Бенедюк і Галину Халімовську, Валентину Панченко з донькою Людмилою, Валентину Файдюк з онукою Ангеліною, Ларису Оборську з донькою Іриною, Молодіжну раду Пулинської селищної ради, Валентину Дубину, Світлану Осіпчук, Інну Мирончук, родину Шостак, Галину Супрунчук з донькою Іриною, Оксану Ковальчук з донькою Ольгою, Олену Баранівську з онукою Златославою, Олену Ткач.
Свою відзнаку також отримала надзвичайно сильна і мужня Євгенія Ярова. Разом з мамою вони частували присутніх свіжозібраними чорницями і порічками, ароматними вафлями, зеленим лимонадом, а також у них можна було придбати дуже милі браслетики.
Такі ж дипломи вручили і творчим колективам та артистам-аматорам, які дарували незабутні емоції присутнім зі сцени фестивалю «Родинне вміння з покоління в покоління». Слова вдячності звучали на адресу кожного, хто зробив свій внесок у цю благородну справу, також і від секретаря Пулинської селищної ради Олександра Лігути та начальниці відділу гуманітарного Лариси Громської.
Символічно, що у цей день поруч були цілі родини. Діти, батьки, сестри, дідусі і бабусі разом співали, разом готували, разом робили добру справу. Саме в цьому справжній сенс родини: бути поруч, берегти традиції, передавати любов до рідного краю та вчити молодших єдності, милосердю і відповідальності.
Фінальним акордом благодійного родинного фестивалю «Родинне вміння з покоління в покоління» стало спільне виконання душевної української пісні «Родина». Разом із солістом Михайлом Виговським її співали усі присутні. Ці кілька хвилин у селищному парку не було ані глядачів, ані артистів – була одна велика родина, об’єднана спільними цінностями, вірою в перемогу та щирим бажанням допомагати нашим Захисникам і Захисницям.
You cannot copy content of this page
