На Пулинщині однією з найактуальніших нині тем є церковний перехід храмів з підпорядкування московського патріархату до Православної Церкви України. Першими на такий крок у квітні наважилися мешканці Тетірського старостату. І от нещодавно схоже рішення підтримали жителі села Курне та провели збори, під час яких з’ясовували стосунки віряни та священники. Подробиці гучного церковного протистояння у громаді – читайте далі.
Середа, 18 травня. На запрошення посадовців сільської ради журналіст «Вістей» приїхав до Курного. Близько 16 години у центрі села дуже людно. Місцеві жителі поспішають до Будинку культури на збори. Поруч чергує кілька машин патрульної поліції.
– Щоб не було жодних провокацій і задля безпеки людей попросили стежити за правопорядком поліцейських, – зазначив очільник громади Леонід Корзун. – Сьогодні місцеві жителі прийматимуть важливе історичне рішення. Тому запрошуємо усіх на збори.
У будівлі ще до початку офіційного зібрання панує жваве обговорення церковного переходу. Серед присутніх є ті, які підтримують рішення перейти з підпорядкування московського патріархату до Православної Церкви України, а також знаходяться віряни, які проти цього (мовляв, навіщо щось змінювати – «ця церква нас хрестила та вінчала, для чого нам інша»).
Згодом починаються збори. Їх веде мешканка Курного Світлана Боковенко. Вона пояснює причини для переходу до єдиної православної церкви. Зокрема, жінка розповіла про проведене напередодні зборів опитування жителів села Курне. Більшість односельців – 234 особи – підтримують церковний перехід, тобто, 95 % проживаючого населення. Також опитали і мешканців селища Курне, з яких 204 – «За» перехід до ПЦУ (90 % жителів населеного пункту).
Затим вислухали по 5 прихильників і противників церковного переходу. Вислухавши думки виступаючих, провели відкрите голосування. Із присутніх рішення щодо приєднання до ПЦУ підтримали 86 вірян, проти – 11 учасників зборів. Оголошення результатів відбувалося під гучні овації та радісні вигуки «Слава Україні!» – «Героям слава!».
Місцевих жителів із таким рішенням привітав настоятель Свято-Миколаївського храму у Пулинах, отець Сергій Янчук. Свою думку щодо церковного переходу озвучив місцевий священник Володимир Борисов, який назвав ці збори неправомірними. Його підтримали представники духовенства московського патріархату з інших населених пунктів Пулинщини.
– Шановні отці, майте совість і повагу до того, що тут відбувається, бо я один, а вас – 14! – звернувся до священників московського патріархату отець Сергій Янчук. Він закликав провести ревізію церковного майна храму, щоб знати, що є там і які речі знадобляться для проведення літургій: «Аби не повторилася ситуація, як у Тетірці, де отець Василій обчистив місцеву церкву і забрав усе те, що належить нинішній релігійній громаді старостинського округу».
Отець Василій Гриневич із Соколова вийшов до людей та заявив, що церковні переходи – незаконні: рішення має приймати діюча релігійна, а не територіальна громада. Якщо жителі села хочуть молитися в іншій церкві, то мають збудувати свій храм і там проводити богослужіння. Священнник також спробував пояснити свої дії у Тетірці: забрав із церкви те, що купляв за позичені гроші. На що отець Сергій Янчук резюмував: «Покажіть мені священника, який витратив на церкву хоча б одну власну копійку? Усе робиться і купується для храму виключно за пожертви вірян!».
Перед присутніми також виступив очільник церковного округу Пулинщини УПЦ (мп) Андрій Фатич із села Івановичі. Він зазначив, що їхні священники засуджують агресію росії проти України, допомагають воїнам і підтримують переселенців гуманітарною допомогою, а церковні переходи називає сівбою розбрату між людьми та поділом громади на два ворогуючі табори. Також представник духовенства сказав, що має усі документи на місцеву церкву, яка юридично належить не сільській раді, а священнику, який її очолює.
Його слова викликали гнів у місцевих жителів. Почалася суперечка. Кілька чоловіків підійшли до отця. Слідом підбігла вірянка-захисниця та прихильниця московського патріархату. Жінку відштовхнув один із учасників зборів. Рознімати людей поспішили поліцейські. Усе обійшлося без бійки і присутні знову розійшлися по залу.
– Яка різниця, що ви нині молитесь не на церковно-слов’янській, а на українській мові, яка користь з того, що засудили дії російського духовенства, якщо ви йому підпорядковані! – підсумував отець Сергій Янчук.
Після цих слів проведення зборів закрили.
Четвер, 19 травня. У Житомир приїхали завершити розпочату процедуру церковного переходу представники релігійної громади Свято-Покровського храму московського патріархату с. Курне у супроводі благочинного Пулинського краю Сергія Янчука. Єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій поспілкувався з жителями Пулинщини у Єпархіальному управлінні.
Вислухавши жителів Курного, єпископ Паїсій дав згоду на прийняття релігійної громади до Помісної Церкви ПЦУ.
П’ятниця, 20 травня. У Курному знову неспокійно. Отець Володимир Борисов із прихильниками московського патріархату виносять із храму усе, що вони вважають за потрібне. Місцева влада їм не перешкоджає.
– Безпека наших жителів – на першому місці. Тому вирішили не втручатися у те, що роблять. Хай виносять. Вони чинять наче справжні орки! – зазначила Світлана Боковенко. – Немає сенсу конфліктувати. Усі речі, які забрали з храму, ми за пожертви вірян придбаємо і будемо молитися у справжній українській церкві за життя воїнів і мир у нашій країні!
Субота, 21 травня. Місцеві жителі згуртувалися та разом почали наводити лад після «чистки» храму попереднім священником. Віряни, які прийняли рішення щодо церковного переходу, дуже старалися під час прибирання.
Неділя, 22 травня. У Свято-Покровській Церкві села Курне відбулася перша літургія у складі Православної Церкви України. Богослужіння провів брат Сергія Янчука отець Володимир, який привіз із собою церковний хор. До церкви завітали десятки місцевих жителів, серед яких були і ті, хто раніше не відвідував храм через його приналежність до московського патріархату.
– Того ж дня богослужіння відбувалося і в старій церкві села Курне, де «оселилися вигнанці» – прихильники православної церкви російського підпорядкування, – розповіла Світлана Боковенко. – Нині ми зֹ’ясовуємо чи є законною їхня діяльність на території Курного.
You cannot copy content of this page
