Маленький сімейний бізнес, що дарує можливість самореалізації і відкриває широкий політ для творчості подружжя з інвалідністю Таміли та Сергія Лебедь з Пулин Житомирської області, лікування Таміли, мрії подорожувати і займатися викладанням англійської для дітей – усе це карантин тимчасово поставив на паузу.
Невеличке селище Пулини стало рідним для киянки Таміли Лебедь. 8 років тому вона переїхала до районного центру на Житомирщині, познайомившись зі своїм майбутнім чоловіком Сергієм. Це активне молоде подружжя, знане і шановане в районі, кілька років тому започаткувало власну справу. Сергій і Таміла в рамках проєкту «Економічні можливості постраждалим від конфлікту» за підтримки Українського Жіночого Фонду та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) отримали грант. Завдяки цьому одержали обладнання для сублімаційного друку та змогли відкрити магазин подарунків «Brais».
-Коли ми взяли участь у лекціях в Житомирі, які проходили за сприяння Міжнародного Жіночого Фонду, нам розповідали як створити сайт, як започаткувати і просувати свій бізнес, – пригадує Таміла Лебедь. – Ми з Сергієм думали чим же нам зайнятися. Спочатку планували, що це буде ремонт мобільних телефонів, бо Сергій на цьому розуміється. Але врешті зупинилися на кружках. Допомагати у справі стали також батьки Сергія.
У районі та з різних куточків України в родини Лебедь стали замовляти подарунки до Нового року, днів народження, свята закоханих та інших урочистостей.
Коли йдеш у гості, за 100-150 гривень практично нічого не купиш. А в магазинчику «Brais» можна отримати оригінальний подарунок. Наприклад, чашку, футболку із зображенням іменинника, написом імені чи побажань, метрику малечі на подушечці, мімішні іграшки-подушки та «обіймашки». Усе це викликає теплу усмішку й море позитиву. Відчувається, що кожна річ – не з конвеєру, а особлива, неповторна, зроблена з любов’ю Тамілою та Сергієм. Для таких же неповторних, дорогих і особливих людей, яким призначені ці подарунки.
-Я за фахом – перекладачка. До карантину багато років проводила уроки англійської мови для дітей, – розповідає Таміла. – Через карантин заняття довелося відтермінувати. Зараз ми з чоловіком Сергієм займаємося нашим бізнесом – магазином подарунків. Виготовляємо вироби за допомогою сублімаційного друку: наносимо зображення на подушки, чашки, кепки, толстовки, футболки. Взимку робили солодкі бокси, цукерки ручної роботи. Зараз тепло, шоколад тане, тому такі подарунки не актуальні.
Коли в березні розпочався карантин через пандемію коронавірусу, замовлень у магазині значно поменшало. Опинившись у ситуації невизначеності та фінансової скрути, клієнти стали рідше робити замовлення.
Попри карантин життя триває, люди продовжують вітати своїх близьких і знову звертаються до магазину «Brais» за неповторними родзинками. Творча майстерня-крамничка знаходиться в Пулинах на першому поверсі центру зайнятості. Урочисте відкриття у вересні 2018 року стало знаковою подією для селища.
– Я веду нашу сторінку в мережі Фейсбук. Фотографую нашу продукцію, пишу пости. Проводимо різні акції, розіграші. Під час карантину замовлення відбуваються телефоном (097 619 61 42, 093 971 82 30) та онлайн. Можемо в Пулинах доставляти замовлення додому, а по всій 
території України – Укрпоштою та Новою Поштою. У цьому допомагають батьки. Бо нам фізично це зробити непросто. Також пропонуємо подарункові сертифікати на різні суми.
Добрих людей – багато. В цьому Таміла Лебедь переконалася, коли їй дуже потрібна була допомога. Торік близькі жінки зверталися до небайдужих з проханням допомогти зібрати кошти на операцію Тамілі.
-Я пройшла лікування. Попереду в мене ще буде операція, – говорить пулинка. – Не все вийшло як хотілось. Операцію планують провести восени. Орієнтовно це буде вересень-жовтень. Скільки вона коштуватиме – ще не знаю. Коли робили попередню операцію, мені оголосили суму 100 тисяч гривень. Раніше я не вірила, що люди можуть зібрати таку суму. Адже так багато тих, у кого біда, і всім потрібна допомога. Лише коли опинилася в такій ситуації, побачила, що це можливо. Дуже багато добродіїв відгукнулося, навіть ті, кого я не знаю особисто. Я усім їм вдячна! А пізніше мені телефонували і запитували, чи ще потрібна якась допомога. Це дуже зворушувало. Люди небайдужі, і це насправді радує!
-Пулини – дуже гарне містечко, я звикла тут жити. І карантин в такій місцевості набагато легше пережити. Вийшла з приватного будинку надвір – свіже повітря, зелена травичка, усе квітує – і настрій підіймається. Для мене як людини з інвалідністю тут найкомфортніше жити, я не відчуваю ніяких незручностей, навіть щоб зайти до магазину.
Таміла Лебедь мріє поїхати у подорож за кордон і продовжувати працювати за фахом у Пулинах.
-Ми мали робити закордонні паспорти і побачити красиві місця. А ще хочу відкрити в Пулинах свою школу англійської мови, – каже жінка. – Зараз така ситуація з коронавірусом, що мрії поки що відтерміновуються.
Бажаємо Тамілі та її чоловікові Сергію здійснити їхні заповітні мрії. А карантин нехай стане для них сприятливим часом підготовки до втілення заповітних бажань та народження нових креативних ідей!
You cannot copy content of this page
