Житомирська область,
смт Пулини
Сьогодні:
П`ятниця, 29 березня
icon clock02.12.2019
icon eye53
НОВИНИ

Селяни багато працюють і мало заробляють

У сільських жителів настала нова гаряча пора – дбати взимку про худобу, яка стала на хлів. Доглядати за тваринами протягом зимових місяців не так легко: постійно сіно давати, солому підстеляти, воду відрами з криниці носити… Не встигли відпочити від ранкових процедур, як на годиннику вечірня пора, і слід знову братися до роботи. Та чи вигідно селянам так гарувати? У цьому питанні розбирався наш журналіст.

– Щоб перезимувати дві корови і телят, потрібно зліта заготовити кілька тонн сіна і соломи, – мовить сільський житель Юрій. – І не завжди запасу їжі для тварин вистачає, щоб дотягнути до весни. У березні-квітні доводиться докуповувати сіно ціною 250-300 гривень за центнер.

– Ще проблема в тому, що вирощеного бичка складно продати восени, – додає дружина господаря Галина. – Цієї осені ми дуже намучилися з бізнесменами, які приїздять у село видурити худобу за копійки. Подзвонили по одному номеру. Сказав, що забере трьох бичків по високій ціні. Приїхав. Глянув, говорив, що молодняк худий. Почав міряти рулеткою. За його мірками, велике теля – не більше 330 кг, а менші – по два центнери. Переконував, що більше не заважать. Ми – не погодилися і наполягли на зважуванні. Машина «Газель» на електронних вагах – 2000 кг, потім завантажили худобу і повезли знову важити. Цифра на табло була понад 3200 кг. Повернулися до нашого обійстя. І коли почали рахувати скільки нам грошей дати, то виявилося, що підприємець від загальної суми відрахував вагу машини 2200 кг. Цей обман ми одразу помітили, а бізнесмен почав психувати, казати, це ми щось не так записали. Кричав, якщо щось не подобається, то забирайте свою худобу і не морочте голови. Не повелися на таку зухвалість, адже 200 кілограм по ціні 35 гривень – це 7 тис. грн. Саме стільки хотів на нас заробити цей аферист.

– У село до моєї мами теж не охоче їдуть купувати худобу бізнесмени. Чому? Самі підприємці якось зізналися, що не вигідно, бо у цьому населеному пункті є де зважити молодняк, – розповідає ще одна співрозмовниця. – Теж нанервувалися, поки допомогли мамі телят продати. У тому році без проблем здали по 38 гривень, а нині ціна чомусь впала і всі прагнуть купити найдешевше – 32-34 грн/кг. Одного вечора сіли рахувати чи вигідно весняне теля зимувати і до нової осені тримати. Виявилося, що не дуже. Наприклад, бичок за 20 місяців набрав чистої ваги 400 кг. Продали по 33 грн. На руки отримали 13 200 грн. Цю суму ділимо на 605 діб, протягом яких дбали про тварину. Виходить майже 22 гривні за день! А ще з цієї суми варто вирахувати витрачені кошти на заготівлю і купівлю сіна, соломи, випите молоко, інші корми, а ще фізична робота, після якої втомленим доповзаєш до ліжка і прив’язаний до господарства 365 днів у році. То лишається від сили десять гривень чистого прибутку! Добре, що є невеличка дотація на молодняк – 2500 грн, яка може «компенсувати» вкладені зусилля.

– А моя сусідка робить трохи по-іншому. Телятко не зимує, а лишень тримає до жовтня, – каже пан Микола. – Ось нещодавно продала бичечка по 35 грн. Заважив 192 кг, зняли 3%, отримала на руки більше 6 тис. грн. Витрат мінімум і не треба гарувати два роки!

You cannot copy content of this page