Близько двох місяців тому до журналістів звернулася наша землячка Наталія Лобановська, яка народилася і виросла у селі Івановичі, нині мешкає у Баранівському районі. Жінка розповіла, що лікування 79-річної мами у районній лікарні в смт Пулини ледве не призвело до трагедії.
Наталія Миколаївна завітала до нас 16 грудня 2019 року. У її руках був лист із таким заголовком «Деякі пулинські лікарі не лічать, а калічать». Жінка журналістам розповіла, що привезла свою маму Олену Гнатівну Мельник до КУ «ЦРЛ Пулинської райради» 12 грудня 2019 року о 23 годині до приймального відділення зі скаргою на те, що відібрало ліву ногу, не відчувала її. На чергуванні був лікар В. Гінгуляк, який оглянув пацієнтку і викликав свого колегу А. Фузицького. Хвору було направлено у терапевтичне відділення для лікування. Медсестра дала таблетки – серцеві, від тиску та сечогінні. На цю ніч лікування завершилося.
– На другий день до мами ніхто не заходив, тоді почала нервувати і вимагати, щоб її оглянув лікар і призначив лікування, тому що біль посилювався. На це медперсонал відповів, що зараз лікарі зайняті і не можуть підійти. Я чекала ще годину і вдруге пішла більш наполегливіше просити огляду моєї мами лікарем, – мовить жінка. – Після цього маму направили на флюорографічне обстеження легенів. На коридорі біля флюорографічного кабінету до мами підійшов хірург М. Молодецький. Він направив на рентген, після пояснив, що тут нема нічого страшного і сказав, що почався запальний процес. Призначив уколи.
Згодом прийшов лікар А. Фузицький і оглянув хвору. Сказав, що продовжимо лікування ще три дні тими ж ліками, тобто таблетками.
– Я запитала про діагноз. Мені відповіли, що проблеми з серцем, – розповідає далі жінка. – У суботу вранці вирішила забрати маму з цієї лікарні та відвезла до медзакладу в Житомир. Дякуючи обласним лікарям, які вчасно тоді ж у суботу зробили операцію, – ногу мами було врятовано. Виявилося, що був тромбоз.
Мені навіть страшно уявити що було б, якби я не забрала маму з Пулинської центральної районної лікарні і лишила її там до понеділка. Мабуть, усе завершилося б ампутацією кінцівки, а в гіршому випадку – смертю моєї мами. Вважаю, що таких лікарів як у КУ «ЦРЛ Пулинської райради» потрібно негайно знімати з посад, бо вони не лікують, а калічать.
Після бесіди з Наталією Миколаївною та, переглянувши її звернення, журналіст того ж дня, 16 грудня 2019 року, відніс інформаційний запит на ім’я головного лікаря КУ «ЦРЛ Пулинської райради» Павла Гуменюка. Наш кореспондент просив надати інформацію щодо перебування та лікування 79-річної жительки села Івановичі Олени Гнатівни Мельник у районній лікарні та прокоментувати звернення її дочки.
Пройшло півтора місяця. Редакція так і не отримала відповіді.
Минулого тижня наш журналіст пішов до центральної районної лікарні. Зустрівся з головним лікарем, який на запитання про інформаційний запит у грудні, відповів: «Нічого не отримував від вас, ніякого інформаційного запиту не бачив!».
Після цих слів кореспондент підійшов до секретарки районної лікарні. Пані Олена підтвердила, що дійсно журналіст приносив інформаційний запит, його віднесли головному лікарю.
– Вибачаюсь, відповідь досі не дали, бо, мабуть, забули про нього, – сказала секретарка. – Найближчим часом надамо офіційну відповідь.
4 лютого на ім’я головного лікаря направлено повторний лист. Станом на 13 лютого 2020 року від медзакладу жодної звістки. Ігнорування інформаційного запиту журналіста є порушенням чинного законодавства щодо доступу до інформації.
Наш журналіст зателефонував до Наталії Лобановської та поцікавився здоров’ям мами.
– Олена Гнатівна після операції не може ходити, лежить, – говорить Наталія Миколаївна. – Мама живе у мене, потребує постійного догляду. Почувається так, наскільки це можливо у її віці, адже перенесла складну операцію. Щодо пулинських лікарів, то моя думка не змінилася. Не шкодую, що забрала маму з цього медзакладу та відвезла до Житомира. Там хоч по-людськи обстежили і надали повноцінне лікування.
You cannot copy content of this page
