7 липня у зоні бойових дій загинув досвідчений військовий, оператор взводу радіорозвідки Андрій Петрович Бурківський. Він помер унаслідок поранень несумісних із життям, отриманих під час ворожого обстрілу у Бахмутському районі на Донеччині.
Кілька місяців тому наші журналісти до Дня Збройних Сил України готували матеріал про Андрія Бурківського. Тоді він розповів про свій військовий досвід.
У 1995 році, коли Андрію Бурківському було 18 років, його призвали на службу до Збройних Сил. Про ті роки він згадував так:
«В армії було цікаво, за рік ніс службу у трьох частинах. Спочатку мене відправили на навчання до автобату у м. Котовськ Одеської області. Затим 7 місяців перебував при генеральному штабі Міністерства оборони у м. Київ. Наостанок мене перевели до Закарпатської області, де я ніс службу у розвідбаті».
Після служби у Збройних Силах Андрій Бурківський повернувся до рідного села Ягодинка, влаштувався на каменеобробку, де пропрацював 20 років. Згодом одружився, виховував доньку Сніжану та сина Богдана. Але мирне та розмірене життя змінила повістка в АТО. Раніше Андрій Петрович навіть уявити не міг, що отримані в армії знання та навички знадобляться через 18 років.
5 серпня 2014 року був призваний до Новоград-Волинської розвідувальної частини. Через місяць навчань вже був у Донецькій області у селищі Миронівське. Його батальйон прикривав побратимів, коли вони відвойовували Дебальцеве, їх обстрілювали з «Градів». У селищі Луганське виводили хлопців з гарячих точок, постійно спостерігали за «сепарами». Гаряче було поблизу сіл Кадима та Ленінське. Пост «Шайтан» на териконах запам’ятався постійними обстрілами та боями по 2 години. Військових крили мінами і самохідними установками.
– Воювати довелося і під м. Луганськ. Ми прикривали батальйон з Чернігівської області. Наш пост називався «Валєра». За рік і 1 місяць перебування в АТО довелося побувати у різних куточках Донбасу, – розповідав про свій військовий досвід розвідник.
Андрій Бурківський – нагороджений відзнакою Президента Укрїни, трьома медалями за участь в АТО та грамотами Пулинської селищної ради. Має нагрудний знак «Гвардія», посвідчення і значок учасника бойових дій і ветерана війни. Військовослужбовець був активним членом Пулинської регіональної спілки учасників бойових дій.
Кілька років тому Андрій Бурківський одружився вдруге. Діток дружини Ніни виховував та любив як своїх. Старша дочка подарувала Андрію Петровичу онука Максимчика. Коли у Пулинах відкрився музей учасників бойових дій, учасник АТО відвідав його разом із синами Богданом та Олександром. Хлопцям було приємно серед фото героїв-захисників побачити портрет свого батька.
Досвідчений військовий побував на заробітках за кордоном. Чоловік зазначав, що своє подальше життя бачить лише в Україні. І от, коли почалося повномасштабне збройне вторгнення росії, Андрій Петрович вирушив знову захищати рідну країну від російських окупантів. І за це заплатив найцінніше – власне життя.
Царство Небесне, вічна пам’ять та безмежна слава Герою!
You cannot copy content of this page
