Житомирська область,
смт Пулини
Сьогодні:
П`ятниця, 30 вересня
icon clock11.05.2020
icon eye1
НОВИНИ

Наш експеримент: чи реально прожити в Пулинах за 68 гривень на день?

2027 гривень – такої суми вистачить людині на місяць, щоб прожити і купити найнеобхідніше. Так вважають депутати Верховної Ради та урядовці, які затвердили на 2020 рік прожитковий мінімум на особу в розмірі 2027 гривень.

Отож якщо поділимо 2027 гривень на 30 днів, виходить близько 68 гривень.

Я спробувала проекспериментувати і прожити день на 68 гривень. Наскільки це реально в Пулинах – далі в матеріалі.

Беру гаманець і йду на закупи. Ринки у зв’язку з карантинними обмеженнями в Пулинах не працюють, тож перспективу поторгуватися і купити десь щось дешевше відкидаємо. Супермаркетів у районі немає, тому популярних для міст акцій, розпродажів і знижок у нас не побачиш. Прямую до традиційних маленьких магазинчиків, дивлюся де можна що взяти дешевше.

Насамперед гроші, які в мене в гаманці, я витрачаю на продукти харчування і товари першої необхідності. Це базові потреби, які слід задовольнити в першу чергу.

При всьому бажанні приготувати здорову їжу та дотримуватися збалансованого харчування, зважуючи кожну покупку і вираховуючи її до копійок, розумію, що це мені не по кишені. Головне в даному випадку – просто не бути голодною. Та спожити мінімум, який дозволить мені отримати достатньо сил та енергії для праці.

Дивлюся в магазині на холодильник з м’ясом. Що ж можу я собі в ньому дозволити? Філе куряче – 80 грн/кг, фарш свинно-яловичий – 100 грн/кг, сало – 60 грн, кістки супові – 30 грн/кг. Прошу зважити мені невеличку кісточку. Вона коштує 3 грн 30 коп. Може, рибки на вечерю? Та ні, не вийде. Морожений хек коштує 76 грн за кг, оселедець – 52. Вони багато заважать, тож купую одну сосиску, але хорошої якості. Дають мені сосиску вищого сорту, вартістю 6 грн 40 коп.

Як прожити на Поліссі бодай день без картоплі? Це ж наш другий хліб. Вирішую купити трохи бульб. Ціна кусається. Стара картопля вартує 18 грн/кг, молода – 35 грн/кг. Беру одну стару картоплину, яка обходиться мені в 2 гривні.

Молочна продукція для людини з такою сумою грошей недоступна. Кефір за 29 гривень, 200-грамова пачка масла за 27-44 гривні, домашнє молоко – 20 грн пляшка. Тверді сири в межах 150-240 грн/кг, 100-грамовий плавлений сирок – 15 грн, сметана – 25 грн. Ніхто ж тобі не відважить 20 грамів сиру, не наллє склянку молока/кефіру чи ложку сметани.

Для приготування страв мені потрібні сіль і перець. Купити фасовані пачки не маю фінансової змоги, а на вагу такі продукти – приміром, грамів 15 солі та 3 – перцю – в Пулинах купити проблемно, власне, як і борошно чи крупи та макаронні вироби. Лише фасоване.

І тут маєте лайфхак на допомогу: використовую паперові стіки з сіллю і перцем, які завжди беру, коли буваю у кав’ярнях чи закладах громадського харчування. Власне як і стіки з цукром. Вони частенько лежать у дамській сумочці про всяк випадок. І цього разу дуже мені стали в нагоді.

Пробіглася поглядом по інших продуктах: пляшка олії – 29 грн, хліб – 12-18 грн, фасоване борошно 1 кг – 14 грн, яблука – 30 грн/кг. І йду далі, без них.

Запитую скільки коштують курячі яйця. В кількох пулинських магазинах ціни різняться від 19 грн до 24 гривень. Але коли рахуєш кожну копієчку, мусиш шукати дешевше. Йду до магазину, де яйця по 19 гривень. Купую три штуки. Також у моєму кошику опиняються: зелена цибулина – 1 грн 40 коп, 1 огірок – 2 грн 50 коп, 1 стік кави – 4 грн 00 коп, 3 пакетики чаю по 1 грн 50 коп, 1 банан – 7 грн 30 коп, 6 маленьких калачиків до чаю – 1 грн 50 коп, локшина швидкого приготування – 5 грн 50 коп.

Купила також шматочок мила за 6 грн 70 коп, рулон туалетного паперу – 5 грн 00 коп.

Постояла в кондитерському магазині, подивилася, понюхала, зітхнула – і вийшла. В мене ще попереду – аптека, квитанції за комуналку, порвалися безрозмірні колготки. Якщо вдасться з цим впоратися і щось лишиться, повернуся і куплю шоколадку.

Сніданок

На сніданок я відварила два яйця, порізала половину огірка (решту огірка залишила на вечерю). Приготувала горнятко кави. Сніданок мені обійшовся 9 грн 05 коп. Це я порахувала лише кошти за продукти – без врахування води з крану та газу, які витрачені були під час приготування. А оскільки водопостачання і водовідведення в Пулинах найдорожчі в Україні (майже 75 грн за куб), то дешевше було б, мабуть, випити кави в магазині чи кав’ярні, власне, як і поснідати. При цьому я могла б заощадити час і кошти на приготуванні їжі, митті посуду. Плюс – що споживаю все свіже, смачне, знаю як і з чого я його готувала.

Зелений борщ на обід

Весною, коли Пулини тонуть у соковитій зелені, хочеться чогось такого вітамінного, позитивного і корисного. Тож вирішую зварити зелений борщик з кропиви. Цю рослину можна безкоштовно і без проблем знайти у нашому селищі. Відварюю у підсоленій воді кісточку з магазину, нарізаю у каструлю придбану картоплинку, додаю перець з безкоштовного стіка. Можна для аромату додати трішки приправи, яка знаходиться в пакуванні локшини швидкого приготування, яку ми придбали для вечері. Коли все майже готове, кладу покришену кропиву, зелену цибулю та подрібнене варене яйце. Мій борщ без сметани – це для мене розкіш, яку з таким обмеженим бюджетом не можу дозволити. Тому насолоджуюся ароматним наваром від м’ясної кісточки. Затим роблю собі чай з калачиками. Такий обід мені обійшовся 11 грн 60 коп.

Полуденок

Потішила себе бананом. Маленька радість коштувала 7 грн 30 коп. Запила втіху чаєм. Ще 1 грн 50 коп.

Вечеря

Для пасти, макаронів по-флотськи чи спагеті з якимось соусом мені бракує фінансів. Тож заливаю кип’ятком локшину швидкого приготування. Отримую велику порцію, до якої додаю порізану половинку огірка, що лишився від сніданку. Кладу відварену сосиску і вечеряю. Маю ще кружку чаю. Вартість моєї вечері – 14 грн 65 коп.

Отже, на харчування за один день я витратила 44 грн 10 коп. З початкових 68 гривень залишилося 23 грн 90 коп, з яких на мило і туалетний папір я витратила 11 грн 70 коп. Решта – 12 грн 20 коп.

Минаю аптеку. Бо хоча в будь-якому будинку має завжди бути заповнена аптечка з мінімальним набором медичних засобів – протизапальних, знеболюючих, від шлункових проблем, для обробки ран, бинт, марля, тощо, я не можу їх купити. Значить, не можу дозволити собі хворіти.

Навіть без калькулятора розумію, що не куплю я сьогодні собі шоколадку, колготки, помаду, лак для нігтів, сукню, не зможу піти до перукарні. Поглянувши в платіжки за газ, електроенергію, стаціонарний та мобільний телефони, комунальні послуги ОСББ, Лікарняну касу, які в сумі перевищують розмір місячного прожиткового мінімуму, бачу, що їх оплатити – нереально. Можу обрати лише щось одне і розрахуватися за цю послугу пропорційно її вартості за один день. Навіть якщо буду заощаджувати протягом місяця, мені не вистачить одержаної суми для розрахунків за комунальні послуги. Тож лишаю решту для розрахунків за електроенергію – 8 гривень 20 коп на день та мобільний зв’язок – 4 грн.

Про одяг і взуття навіть не йдеться. Побутова техніка, меблі, ремонт, транспортні витрати, відвідини музеїв чи театрів, хороша книга, цукерки – вони поза прожитковим мінімумом, це вже ознаки «розкоші».

Коли я здійснювала закупи для цього експерименту, власниця магазину та продавчиня, дізнавшись навіщо я до граму та копійки все вираховую, відповіли, що ті депутати, які приймали такий мінімум, витрачають його не упродовж місяця, а за день, а то й значно більші суми.

У Пулинах, на перший погляд, живеться легше, ніж у містах. Бо в нас багато людей мають городи і господарство. Їм не доводиться купувати по одній картоплині та цибулині. Проте якщо почати рахувати скільки пулинські господарі вкладають у те саме господарство, то вийде не менш цікава арифметика.

От до якого висновку я дійшла після свого експерименту:

без збалансованого, різноманітного якісного харчування, медикаментів, з купою боргів, на які буде нараховуватися пеня і в результаті за це відключать газ, електроенергію, телефонний зв’язок, перекриють водопостачання, без можливості купити одяг, взуття та все те, що потрібне для елементарного нормального життя –

за 68 гривень у Пулинах прожити можна. Але недовго.