Житомирська область,
смт Пулини
Сьогодні:
Понеділок, 5 грудня
icon clock03.12.2019
icon eye28
ЛЮДИ НОВИНИ

Наталія Зелінська: «Я дякую Богу, що живу»

Сергій і Наталія Зелінські

У сучасному суспільстві люди досить часто нарікають на життя. Багатьом постійно щось не подобається. Але чого варті ті неприємності у порівнянні з тим, що відчувають і переживають люди з обмеженими можливостями.

Жителька Пулин Наталія Зелінська може стати чудовим прикладом сильної і незламної жінки. Раніше вона була вчителькою англійської мови і викладала улюблений предмет у Пулинській, Мартинівській, Сколобівській школах і Вацлавпільській гімназії.

– Але хвороба прикувала мене до інвалідного візка, – розповідає Наталія Федорівна. – Перший час було дуже важко. Проте я змогла знайти сенс життя. Моя подруга навчила мене вишивати і я днями і ночами вишивала весільні рушники. Спочатку не виходило, але в результаті вироби виявились дуже красиві, що й самій собі приємно стало. За 3 місяці я зробила 4 рушники. Це мене так надихнуло, що я увесь час продовжувала вишивати. Згодом пристосувалась до нового способу життя. Тепер я не сиджу вдома, склавши руки, а знаходжу собі роботу по господарству.

У теплу пору подвір’я Наталії Федорівни, немов квіткове царство, буяє різнобарв’ям квітів. І в будинку цвітуть кімнатні рослини: і фіалки, і орхідеї. Також жінка любить почастувати своїх рідних чимось смачненьким. Щоразу намагається приготувати якусь нову цікаву страву, щоб гості продегостували. А її торти і тістечка стають справжньою прикрасою для святкового столу.

Зі слів Наталії Федорівни, натхненням і опорою є її сім’я. З чоловіком Сергієм Наталія Федорівна в шлюбі уже 29 років. Мама Ганна Кузьмівна, діти Олександр і Даша допомагають та підтримують. Але найбільше радості дають онуки Софійка, Саша і Ангеліна. «Стільки щастя у словах «бабусю, я тебе люблю»! Заради цього варто жити і я вдячна Богу, що живу», – говорить Наталія Зелінська.

І свою професію Наталія Федорівна не забула. Вона допомагає дітям вчити англійську мову.

– Мені так приємно, що до мене приходять, що я можу передати свої знання ще комусь, – ділиться Наталія Зелінська. – Я й сама біля дітей навчаюсь, з ними потрібно іти в ногу, бо наука не стоїть на місці. Спілкування з дітьми дає стільки радості! Тому я завжди любила роботу вчителя, і мені подобається те, чим я займаюсь.