You cannot copy content of this page

Пулинка Ірина Кравченко створює іграшки, що випромінюють тепло

У людини, яка творить щось своїми руками і робить світ красивим та затишним, певне, є щось від чарівників. Адже коли потрапляєш у світ в’язаних іграшок Ірини Кравченко з Пулин, наче поринаєш у казку. До тебе посміхаються милі ведмедики та бегемотики, зайчики і фантастичні поні-єдиноріжки, зачаровують лялечки. Вони милі і м’якенькі, що так і хочеться їх притулити до себе.

Ірина закінчила автодорожній коледж, затим отримала вищу економічну освіту. Пробувала себе в різних видах рукоділля. Вишиває картини бісером та нитками, в’яже одяг. Але найбільше їй до душі створювати саме іграшки.

-Колись я спробувала гачком зв’язати ляльку. Вона вийшла неідеальна. Але мені захотілося творити й далі, і робити це краще, – ділиться Ірина Кравченко. – Почала шукати схеми в Інтернеті, роздрукувала їх. Так стали з’являтися ведмедики й інші тваринки, герої мультфільмів, лялечки. Порівняно з одягом ці роботи невеликі, виконувати їх легше і набагато швидше бачиш результат.

Як і коли пулинка захопилася рукоділлям? Їй тепер важко пригадати. Каже що давно. Бо у них у родині всі творчі. І мама, Лариса Оборська, власноруч створює гарні речі, і сестра Людмила захоплюється вишиванням бісером.

Дім, у якому на неї чекають; син Олександр і донечки Діана та Женя; праця продавчинею у крамничці, де просто рай і величезна спокуса для рукодільниць, – це те, чим живе і тішиться пані Ірина. Скільки б не було справ і клопотів, жінка завжди знаходить час для улюбленого заняття.

-Це зовсім не важко, треба просто хотіти, – говорить майстриня. – Я спочатку зроблю хатню роботу, а тоді можу сісти в’язати.

Уголос рахує петлі, щоб не збитися. Петелька за петелькою, рядочок за рядочком – так росте майбутня іграшка, якою буде гратися наймолодша донечка Женя.

-Вона дуже любить іграшки, які я роблю. Вони приємні на дотик, – усміхається Ірина. –  І які б не були милі та гарні іграшки з магазину, проте не такі, як ручної роботи. Навіть коли я в’яжу з одних і тих самих ниток, за тією ж схемою ведмедиків чи лялечок, ніколи дві однакові іграшки не вийдуть, кожна завжди унікальна. У них і очки, і посмішка інші, ніж у тих, яких масово виготовляють машини.

Важко стриматися у релігійні свята від свого захоплення, бо ж дуже хочеться творити. Але в такі дні Ірина робить перерву.

-Йду до бібліотеки, беру там детективи, які читаю на одному подиху. Найбільше подобаються з цікавим сюжетом та з елементами гумору.

Коли народжуються іграшки, їхня «мама» завжди сповнена тепла і позитиву, тож усе хороше передає своїм різнокольоровим малюкам. А вони потім тішать родину майстрині або ж нових господарів, милують око під час виставок народної творчості та щороку є учасниками Пулинського лавандового фестивалю.

На світлинах – роботи Ірини Кравченко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Fill out this field
Fill out this field
Будь ласка, введіть правильний email.
You need to agree with the terms to proceed

ІНШІ СТАТТІ ПО ЦІЙ ТЕМІ

Меню
RSS
Facebook
Twitter
Instagram
Telegram