You cannot copy content of this page

Найкривавіший період Євромайдану: пулинки розповіли про масові розстріли під час Революції Гідності

20 лютого – День Героїв Небесної Сотні. Ця дата щороку нагадує про криваву зиму 2014-го. Тоді загинуло найбільше учасників Євромайдану. Загалом революційні події забрали життя понад ста активістів. 21 лютого 2014 року офіційна влада визнала жертвами загиблих мітингувальників. На Майдані відбулося прощання із повстанцями, яких у жалобних промовах назвали «Небесною Сотнею», а під час прощання лунала пісня «Плине кача…», що стала українським народним реквіємом.

Учасниці Євромайдану з Пулин Ніна Скиба і Галина Черниш

Жительки Пулин Алла Петренко та Ніна Скиба (Приход) розповіли нашому журналісту про наймасовіші розстріли під час Революції Гідності.

Відважні пулинки брали участь у Євромайдані від самого початку буремних подій. Щотижня їздили до Києва. Машину часто заправляв місцевий підприємець Володимир Сірик.

– У листопаді 2013-го року ми навіть не думали, що усе закінчиться масовими вбивствами протестувальників, – каже пані Ніна. – Перші кілька тижнів було відносно спокійно. А потім почалося пекло.

Алла Петренко (у білій шапці) з іншими учасниками Революції Гідності запалюють свічки пам’яті за загиблими

Сумний список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян і Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом знайшли тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року вже налічувалось 9 загиблих. З 18 по 21 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 84, після 21 лютого – ще 18.

– Один із найкривавіших днів – 18 лютого. Під час мирної ходи вулицею Інститутською з дахів будинків нас почали обстрілювати снайпери, – пригадує Алла Петренко. – Кров, крики, тіла людей. Нас оточили з усіх боків. Відступати було нікуди, тільки захищатися і давати відсіч. Того дня загинуло кілька десятків євромайданівців…

Окрім українців, жертвами стали білоруси, вірмени та грузини. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську незалежність – до Небесної Сотні. 104-м Гером Небесної Сотні Президент України Петро Порошенко посмертно присвоїв звання Героїв України, а троє іноземців (громадянин Білорусі Михайло Жизневський, Грузії – Зураб Хурція і Давид Кіпіані) посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні.

– За весь час протистоянь Майдан став не просто столицею держави, а її серцем і душею. Він об’єднав десятки тисяч українців із різних областей, районів, які пліч-о-пліч до кінця боролися за єдність, незалежність і справедливість, – зазначає Ніна Скиба. – Учасників революції не зупинив страх смерті. Хоч кулі снайперів – це вагомий аргумент, але ні смертельні постріли, ні гранати, ні нелюдська жорстокість не змогли перемогти людей, які гинули, та не здавались.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Fill out this field
Fill out this field
Будь ласка, введіть правильний email.
You need to agree with the terms to proceed

ІНШІ СТАТТІ ПО ЦІЙ ТЕМІ

Меню
RSS
Facebook
Twitter
Instagram
Telegram