Житомирська область,
смт Пулини
Сьогодні:
П`ятниця, 29 березня
icon clock24.12.2020
icon eye48
ЛЮДИ НОВИНИ

Особливе Різдво: лікарка-терапевтка Ірена Скідан розповіла про сімейні різдвяні традиції

25 грудня християни західного обряду відзначають Різдво. Чимало представників сучасної молоді не дуже переймається щодо дотримання звичаїв і для них святкування обмежується ситною вечерею у компанії хороших друзів. Та є ті сім’ї, в яких з покоління в покоління передаються народні традиції. 28-річна завідуюча терапевтичним відділенням центральної районної лікарні Ірена Скідан розповіла нашому журналісту як її родина зустрічатиме одне з найбільших релігійних свят.

– Нa Різдвo мoжливі нeймoвірні дивa. Мабуть, тoму і чeкaємo йoгo з тaким нeтeрпінням та гoтуємoся заздалегідь, – мовить Ірена Скідан. – У католиків Різдвяний піст називається Адвентом. Він триває чотири тижні, тому в храмах можна побачити чотири свічки. У першу неділю посту горить одна, в другу – дві і так далі. Розпочинається Адвент 28 листопада, а закінчується 24 грудня. Це радісний час очікування та підготовки до свята.

У період Адвенту ми багато молимося та робимо добрі справи, які допомагають духовно очиститися. А ще виготовляємо адвентовий вінок. Із цією справою мені допомагають молодші брати – 25-річний Леонід і 18-річний Володимир. Один із головних різдвяних атрибутів прикрашаємо гірляндами та іграшками.

24 грудня дотримуємося суворого посту. Їмо тільки один раз досита. Протягом дня готуємо святкову вечерю. В центрі столу ставимо страву з прісним хлібом – різдвяними облатками, який зроблений з борошна та води.

Перед вечерею наша бабуся Броніслава Саторівна читає вголос уривок із Біблії, що оповідає про народження Ісуса Христа. Потім ми беремо облатки та ділимося ними одне з одним, бажаючи миру і добра.

У нашій родині немає правила, щоб на столі було 12 пісних страв. Готуємо їх скільки заманеться, але обовʼязково має бути кутя. У Святвечір залишаємо за столом незайняте місце. Якщо хтось прийде до нашої оселі, він буде прийнятий як брат. Ця традиція – знак пам’яті про близьких і дорогих людей, які не можуть цього дня зустріти свято з родиною.

Також ми дотримуємося звичаю підкладати сіно під білу скатертину на столі, за яким відбувається трапеза.

Після вечері усією сім’єю йдемо до храму на вечірню святкову літургію. Затим повертаємося додому, співаємо колядки та смакуємо різдвяні страви. Другу частину святкування раніше проводили разом із друзями. Нині через карантин багато чого змінилося. Прийдешнє Різдво будемо відзначати із вірою і добром у серці та у вузькому колі родини.

2020-й рік був багатий на різні події. Наприклад, я очолила терапевтичне відділення центральної районної лікарні, з’явилося більше обов’язків і відповідальності, чимало часу проводжу на роботі. Ще й пандемія коронавірусу не дає можливості розслаблятися. Сподіваюся, що Новий рік буде легким, успішним і щасливим!

You cannot copy content of this page